Підкорити космос за будь-яку ціну

Про останні плани, проєкти та завдання космічних станцій — у березневому огляді «Дня»

Березень виявився менш багатим на космічні події, ніж лютий, але дослідження космосу не зупинилися, і багато космічних програм отримали своє продовження.
   МІЖНАРОДНА КОСМІЧНА СТАНЦІЯ НА НАВКОЛОЗЕМНІЙ ОРБІТІ
   МКС продовжувала успішний політ. Відбулося два виходи космонавтів у відкритий космос. Американка Кетлін Рубінс і японський астронавт Соїті Ногуті на початку березня працювали поза станцією. Рубінс і Ногуті продовжили підготовку до установки нових сонячних батарей. Цю роботу почали 28 лютого Рубінс та інший американський космонавт Віктор Гловер. Наявні сонячні батареї працюють нормально, але з’явилися ознаки їхнього зносу. Рубінс і Ногуті також зміцнили теплоізоляційну обшивку шлюзового модуля.

Двома тижнями пізніше відбулася друга вилазка в космос. Американські космонавти Віктор Гловер і Майкл Хопкінс перепідключили перемички системи охолодження, замінили антену бездротового зв’язку на модулі «Unity», а також підключити три кабелі на зовнішній поверхні європейського лабораторного модуля «Columbus» і встановили підсилювач конструкції теплозахисної кришки на шлюзі «Quest».

Російські колеги американських космонавтів 19 березня 2021 року виконали важливі динамічні операції на Міжнародній космічній станції — транспортний пілотований корабель «Союз МС-17» був успішно перестикований з малого дослідницького модуля «Світанок» на малий дослідницький модуль «Пошук», щоб звільнити місце для корабля з черговою експедицією на МКС. Роботу виконали космонавти Роскосмосу Сергій Рижиков і Сергій Кудь-Сверчков, а також космонавт НАСА Кетлін Рубінс. Запуск чергової експедиції на МКС запланований на 9 квітня. У складі екіпажу космонавти Олег Новицький (командир), Петро Дубров (бортінженер) і Марк Ванді Хай (бортінженер-2).

У березні стало відомо, що актрису і режисера художнього фільму про космос під робочою назвою «Виклик», зйомки якого будуть проходити на Міжнародній космічній станції, відправлять на орбіту 20 вересня 2021 року. На роль космічного туриста-дівчини, після початкового відбору, претендують 20 актрис. Всі претендентки налаштовані дуже рішуче. Так, актриса Світлана Ходченкова навіть готова піти на операцію з видалення аденоїдів заради ролі у фільмі.

На відміну від росіян, їхні американські колеги займалися більш прозаїчними проблемами. Міжнародна космічна станція, що працює з 1997 року, поступово старіє, і НАСА звернулася до приватних компаній з проханням побудувати на низькій навколоземній орбіті приватні космічні станції. Передбачається укладення угод з двома-чотирма компаніями, щоб допомогти з початковим проєктуванням запропонованих ними орбітальних станцій. Зацікавленість проявили такі космічні фірми, як SpaceX, Blue Origin, Virgin Galactic, Virgin Orbit, Firefly, Sierra Nevada Corporation, Nanoracks, Boeing, Lockheed Martin, Northrop Grumman та інші.

Крім того, НАСА і компанія Ілона Маска «SpaceX» продовжують підготовку до польоту місії «Crew-2» на МКС, запуск космічного корабля призначено на 22 квітня. Космонавти НАСА Шейн Кімбро і Меган МакАртур будуть виконувати функції командира космічного корабля і пілота відповідно. Астронавт Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) Акіхіко Хошіде і астронавт Європейського космічного агентства (ESA) Тома Песке виступлять фахівцями місії.

КИТАЙСЬКІ ОРБІТАЛЬНІ ПЛАНИ

Китай наполегливо продовжує підготовку до запуску вже в нинішньому році власної орбітальної станції. Китайська орбітальна станція «Тяньгун» («Небесний палац») буде побудована на низькій орбіті на висоті від 340 до 450 кілометрів і має відпрацювати більш, ніж десять років. Вона буде здатна приймати на постійній основі трьох до шести космонавтів при зміні вахти екіпажів. Станція матиме Т-подібну форму, з базовим модулем «Тяньхе» в середині і двома стикованими по обидва боки лабораторними модулями. Вага кожного лабораторного модуля складе понад 20 тон, загальна вага станції 66 тон, а загальний обсяг станції разом з лабораторними модулями — 110 кубічних метрів.

Для будівництва першої національної орбітальної станції Китай у найближчі два роки планує здійснити 11 запусків. Після виведення на орбіту базового модуля Китай запустить вантажний корабель «Тяньчжоу-2» і пілотований апарат «Шеньчжоу-12». Його екіпаж пропрацює на орбіті кілька місяців, після чого до станції будуть запущені ще одна «вантажівка» «Тяньчжоу-3» і пілотований корабель «Шеньчжоу-13» з другим екіпажем. А вже в наступному році має розпочатися постійна експлуатація станції.

ПЕРСПЕКТИВНІ ПЛАНИ НА МІСЯЦЬ

Хоча на самому Місяці в березні продовжували успішно працювати кілька космічних апаратів, у березні інтереси космічних агентств зосередилися на перспективному плануванні.

Так, генеральний директор Держкорпорації «Роскосмос» Дмитро Рогозін і керівник Китайської національної космічної академії Чжан Кецзянь 9 березня 2021 року підписали від імені урядів Росії і Китаю Меморандум про взаєморозуміння між Урядом Китайської Народної Республіки та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі створення Міжнародної наукової місячної станції — комплексу споруд в навколомісячному просторі і на Місяці для науково-дослідних робіт.

Китай, однак, не збирається згортати і свою власну місячну космічну програму. У Пекіні було оголошено, що в рамках четвертої фази китайської програми досліджень Місяця заплановані три завдання: збір зондом «Чан’е-6» і доставка на Землю зразків реголіту з Південного полюса Місяця, докладне обстеження ресурсів у даному районі за допомогою станції «Чан’е-7», а також тестування ключових технологій на поверхні Місяця за допомогою космічного апарату «Чан’е-8» з метою підготовки до будівництва науково-дослідної станції.

МРІЇ ПРО ВЕНЕРУ ТА РЕАЛЬНІСТЬ МАРСА

Хоча космічні апарати Россі не літали до Венери з 1986 року, Москва зовсім не має наміру відмовлятися від досліджень другої від Сонця планети Сонячної системи. Уже підписано контракт на початок робіт за проектом «Венера-Д» — станції, яка зможе пропрацювати понад годину на поверхні Венери, де температура становить близько 500 градусів за Цельсієм і тиск атмосфери зафіксовано на рівні близько 100 атмосфер.

Як очікується, за цією роботою піде ще один проєкт з дослідження Венери, пов’язаний із забором ґрунту з її поверхні і доставкою зразків на Землю.

Поки в російській столиці будують венеріанські плани, китайський марсіанський зонд «Тяньвень-1», що в лютому нинішнього року прилетів на орбіту близько Марса, продовжує наукові дослідження. У березні космічний апарат надіслав два нових знімки Марса, на яких відображені південна і північна півкулі Червоної планети. Освітлені сонцем півкулі мають форму півмісяця. Велика частина Марса на обох знімках знаходиться в тіні. Обидві фотографії були зроблені, коли апарат знаходився на висоті близько 11 тисяч кілометрів над поверхнею планети.

В американському космічному агентстві НАСА всерйоз задумалися про доставку ґрунту з Марса на Землю. З цією метою НАСА уклало контракт з корпорацією Northrop Grumman Systems на створення двигунів і апарату для польоту на Марс. Саме цей апарат повинен доставити з поверхні Марса на Землю зразки, які збере марсохід «Mars 2020 Perseverance», який висадився на Червону планету в лютому нинішнього року.

ЕКСПЕРИМЕНТИ І МРІЇ ІЛОНА МАСКА

3 березня компанія «SpaceX» Ілона Маска успішно завершила третє висотне випробування прототипу корабля «Starship». Після зльоту і стадії польоту «Starship» SN10 успішно виконав посадковий маневр з повторним запалюванням всіх трьох його двигунів, а потім, після їхнього послідовного відключення, прототип майбутнього міжпланетного космічного корабля успішно приземлився на посадковому майданчику. На жаль, приблизно через 10 хвилин після цілком успішної посадки стався вибух космічного корабля, який його повністю зруйнував.

Ця аварія не охолодила «космічний запал» Ілона Маска. Уже в кінці місяця черговий корабель — «Starship» SN11 стартував з космодрому в районі Бока-Чіка (штат Техас, США). Випробування проводили в умовах густого туману. Протягом декількох хвилин корабель піднявся на висоту понад 10 кілометрів. Планувалося, що він спуститься на майданчик, розташований поруч зі стартовим комплексом. Однак при приземленні космічний корабель розбився.

«Щось серйозне сталося незабаром після запуску двигунів перед приземленням. Ми дізнаємося, що сталося, коли вивчимо уламки», — прокоментував підсумки польоту Ілон Маск.

Незважаючи на дві аварії поспіль, Ілон Маск заявив, що його космічні кораблі висадяться на Марс протягом найближчих чотирьох-шести років.

Підкорити космос за будь-яку ціну

Підкорити космос за будь-яку ціну

Про останні плани, проєкти та завдання космічних станцій — у березневому огляді «Дня»

Березень виявився менш багатим на космічні події, ніж лютий, але дослідження космосу не зупинилися, і багато космічних програм отримали своє продовження.
   МІЖНАРОДНА КОСМІЧНА СТАНЦІЯ НА НАВКОЛОЗЕМНІЙ ОРБІТІ
   МКС продовжувала успішний політ. Відбулося два виходи космонавтів у відкритий космос. Американка Кетлін Рубінс і японський астронавт Соїті Ногуті на початку березня працювали поза станцією. Рубінс і Ногуті продовжили підготовку до установки нових сонячних батарей. Цю роботу почали 28 лютого Рубінс та інший американський космонавт Віктор Гловер. Наявні сонячні батареї працюють нормально, але з’явилися ознаки їхнього зносу. Рубінс і Ногуті також зміцнили теплоізоляційну обшивку шлюзового модуля.

Двома тижнями пізніше відбулася друга вилазка в космос. Американські космонавти Віктор Гловер і Майкл Хопкінс перепідключили перемички системи охолодження, замінили антену бездротового зв’язку на модулі «Unity», а також підключити три кабелі на зовнішній поверхні європейського лабораторного модуля «Columbus» і встановили підсилювач конструкції теплозахисної кришки на шлюзі «Quest».

Російські колеги американських космонавтів 19 березня 2021 року виконали важливі динамічні операції на Міжнародній космічній станції — транспортний пілотований корабель «Союз МС-17» був успішно перестикований з малого дослідницького модуля «Світанок» на малий дослідницький модуль «Пошук», щоб звільнити місце для корабля з черговою експедицією на МКС. Роботу виконали космонавти Роскосмосу Сергій Рижиков і Сергій Кудь-Сверчков, а також космонавт НАСА Кетлін Рубінс. Запуск чергової експедиції на МКС запланований на 9 квітня. У складі екіпажу космонавти Олег Новицький (командир), Петро Дубров (бортінженер) і Марк Ванді Хай (бортінженер-2).

У березні стало відомо, що актрису і режисера художнього фільму про космос під робочою назвою «Виклик», зйомки якого будуть проходити на Міжнародній космічній станції, відправлять на орбіту 20 вересня 2021 року. На роль космічного туриста-дівчини, після початкового відбору, претендують 20 актрис. Всі претендентки налаштовані дуже рішуче. Так, актриса Світлана Ходченкова навіть готова піти на операцію з видалення аденоїдів заради ролі у фільмі.

На відміну від росіян, їхні американські колеги займалися більш прозаїчними проблемами. Міжнародна космічна станція, що працює з 1997 року, поступово старіє, і НАСА звернулася до приватних компаній з проханням побудувати на низькій навколоземній орбіті приватні космічні станції. Передбачається укладення угод з двома-чотирма компаніями, щоб допомогти з початковим проєктуванням запропонованих ними орбітальних станцій. Зацікавленість проявили такі космічні фірми, як SpaceX, Blue Origin, Virgin Galactic, Virgin Orbit, Firefly, Sierra Nevada Corporation, Nanoracks, Boeing, Lockheed Martin, Northrop Grumman та інші.

Крім того, НАСА і компанія Ілона Маска «SpaceX» продовжують підготовку до польоту місії «Crew-2» на МКС, запуск космічного корабля призначено на 22 квітня. Космонавти НАСА Шейн Кімбро і Меган МакАртур будуть виконувати функції командира космічного корабля і пілота відповідно. Астронавт Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) Акіхіко Хошіде і астронавт Європейського космічного агентства (ESA) Тома Песке виступлять фахівцями місії.

КИТАЙСЬКІ ОРБІТАЛЬНІ ПЛАНИ

Китай наполегливо продовжує підготовку до запуску вже в нинішньому році власної орбітальної станції. Китайська орбітальна станція «Тяньгун» («Небесний палац») буде побудована на низькій орбіті на висоті від 340 до 450 кілометрів і має відпрацювати більш, ніж десять років. Вона буде здатна приймати на постійній основі трьох до шести космонавтів при зміні вахти екіпажів. Станція матиме Т-подібну форму, з базовим модулем «Тяньхе» в середині і двома стикованими по обидва боки лабораторними модулями. Вага кожного лабораторного модуля складе понад 20 тон, загальна вага станції 66 тон, а загальний обсяг станції разом з лабораторними модулями — 110 кубічних метрів.

Для будівництва першої національної орбітальної станції Китай у найближчі два роки планує здійснити 11 запусків. Після виведення на орбіту базового модуля Китай запустить вантажний корабель «Тяньчжоу-2» і пілотований апарат «Шеньчжоу-12». Його екіпаж пропрацює на орбіті кілька місяців, після чого до станції будуть запущені ще одна «вантажівка» «Тяньчжоу-3» і пілотований корабель «Шеньчжоу-13» з другим екіпажем. А вже в наступному році має розпочатися постійна експлуатація станції.

ПЕРСПЕКТИВНІ ПЛАНИ НА МІСЯЦЬ

Хоча на самому Місяці в березні продовжували успішно працювати кілька космічних апаратів, у березні інтереси космічних агентств зосередилися на перспективному плануванні.

Так, генеральний директор Держкорпорації «Роскосмос» Дмитро Рогозін і керівник Китайської національної космічної академії Чжан Кецзянь 9 березня 2021 року підписали від імені урядів Росії і Китаю Меморандум про взаєморозуміння між Урядом Китайської Народної Республіки та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі створення Міжнародної наукової місячної станції — комплексу споруд в навколомісячному просторі і на Місяці для науково-дослідних робіт.

Китай, однак, не збирається згортати і свою власну місячну космічну програму. У Пекіні було оголошено, що в рамках четвертої фази китайської програми досліджень Місяця заплановані три завдання: збір зондом «Чан’е-6» і доставка на Землю зразків реголіту з Південного полюса Місяця, докладне обстеження ресурсів у даному районі за допомогою станції «Чан’е-7», а також тестування ключових технологій на поверхні Місяця за допомогою космічного апарату «Чан’е-8» з метою підготовки до будівництва науково-дослідної станції.

МРІЇ ПРО ВЕНЕРУ ТА РЕАЛЬНІСТЬ МАРСА

Хоча космічні апарати Россі не літали до Венери з 1986 року, Москва зовсім не має наміру відмовлятися від досліджень другої від Сонця планети Сонячної системи. Уже підписано контракт на початок робіт за проектом «Венера-Д» — станції, яка зможе пропрацювати понад годину на поверхні Венери, де температура становить близько 500 градусів за Цельсієм і тиск атмосфери зафіксовано на рівні близько 100 атмосфер.

Як очікується, за цією роботою піде ще один проєкт з дослідження Венери, пов’язаний із забором ґрунту з її поверхні і доставкою зразків на Землю.

Поки в російській столиці будують венеріанські плани, китайський марсіанський зонд «Тяньвень-1», що в лютому нинішнього року прилетів на орбіту близько Марса, продовжує наукові дослідження. У березні космічний апарат надіслав два нових знімки Марса, на яких відображені південна і північна півкулі Червоної планети. Освітлені сонцем півкулі мають форму півмісяця. Велика частина Марса на обох знімках знаходиться в тіні. Обидві фотографії були зроблені, коли апарат знаходився на висоті близько 11 тисяч кілометрів над поверхнею планети.

В американському космічному агентстві НАСА всерйоз задумалися про доставку ґрунту з Марса на Землю. З цією метою НАСА уклало контракт з корпорацією Northrop Grumman Systems на створення двигунів і апарату для польоту на Марс. Саме цей апарат повинен доставити з поверхні Марса на Землю зразки, які збере марсохід «Mars 2020 Perseverance», який висадився на Червону планету в лютому нинішнього року.

ЕКСПЕРИМЕНТИ І МРІЇ ІЛОНА МАСКА

3 березня компанія «SpaceX» Ілона Маска успішно завершила третє висотне випробування прототипу корабля «Starship». Після зльоту і стадії польоту «Starship» SN10 успішно виконав посадковий маневр з повторним запалюванням всіх трьох його двигунів, а потім, після їхнього послідовного відключення, прототип майбутнього міжпланетного космічного корабля успішно приземлився на посадковому майданчику. На жаль, приблизно через 10 хвилин після цілком успішної посадки стався вибух космічного корабля, який його повністю зруйнував.

Ця аварія не охолодила «космічний запал» Ілона Маска. Уже в кінці місяця черговий корабель — «Starship» SN11 стартував з космодрому в районі Бока-Чіка (штат Техас, США). Випробування проводили в умовах густого туману. Протягом декількох хвилин корабель піднявся на висоту понад 10 кілометрів. Планувалося, що він спуститься на майданчик, розташований поруч зі стартовим комплексом. Однак при приземленні космічний корабель розбився.

«Щось серйозне сталося незабаром після запуску двигунів перед приземленням. Ми дізнаємося, що сталося, коли вивчимо уламки», — прокоментував підсумки польоту Ілон Маск.

Незважаючи на дві аварії поспіль, Ілон Маск заявив, що його космічні кораблі висадяться на Марс протягом найближчих чотирьох-шести років.