МЕНЮ

«Мудрий тесля»

Інна МОЛЧАНОВА, Черкаси
24 січня, 2020 - 11:49
у Черкасах навчає ремесла хлопців, котрі ростуть без батька

Уже два роки, як у Черкасах працює майстерня для хлопців, котрі ростуть без батька, назва якої — «Мудрий тесля». На заняттях вихованці навчаються створювати корисні вироби власноруч, а також — думати, виконувати так звані чоловічі справи від щирого серця.

Так охарактеризував ці творчі заняття засновник хлопчачої майстерні Віталій АНДРІЄЦЬ. Як з’явилась така ідея, хто допомагав її впроваджувати і яка мета творчої діяльності гуртка для хлопців, «День» розпитав його ідейного натхненника, котрого в Черкасах так і називають: «Мудрий тесля».

За два роки майстерня не лише здобула чимало прихильників серед батьків та дітей, а й постійно творчо зростає, її діяльністю цікавляться жителі інших регіонів, а наприкінці 2019 року Віталій Андрієць став лауреатом волонтерської премії, яку вручали в Києві. Навчання у школі для хлопців безоплатне.

ПРОСТІР ДЛЯ ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ

Віталію довелося зростати без батька, тому він ще змалку добре усвідомив важливість чоловічого виховання для хлопця. Свою ідею він почав реалізовувати в Черкасах, коли переїхав із Луганська на початку військової агресії в зоні АТО. Почав відвідувати в Черкасах церкву «Дім Євангелія».

«Я спілкувався з друзями і побачив, що багатьом дітям не вистачало батьківського виховання: у когось батько увесь час був зайнятий на роботі, в когось пиячив. Ми побачили, що замало бути просто батьком, треба передавати дітям досвід, знання. Це змусило нас поміркувати про те, як створити простір, де ми разом збиралися б і працювали», — розповідає Віталій.

На думку тоді спало найпростіше — робота з деревом, позаяк навичка для чоловіка необхідна, та й інструментів вимагає небагато. Тож допомогли реалізувати ідею друзі: віднайшли приміщення при церкві, зі своїх домівок позбирали інструменти.

ПОЧАЛИ З СЕМИ ХЛОПЦІВ

Перше заняття, каже «мудрий тесля», провели з сімома хлопцями. За півроку їх стало до 30 осіб. Нині в гуртку п’ять груп по вісім хлопців. Відвідують майстерню хлопці віком від 6 до 15 років.

На заняттях діти виготовляють практичні й цікаві речі, якими можна користуватися в господарстві, створюють подарунки для близьких та рідних.

«Поробки я намагаюся розробляти таким чином, щоб вони були практичні й не забирали забагато часу у виготовленні, щоб ми не сиділи над ними по півроку. Фішка майстерні — все, що хлопці роблять своїми руками, вони забирають додому, це їх стимулює, і вони можуть і вдома користуватися своєю поробкою», — пояснює Віталій.

Серед них — стільці, настільні лампи, підставки під гаряче, таці, підставки під олівці, вішалки для одягу, для рушників, мольберти, рамки для світлин, декоративні сувеніри, подарунки. Заняття відбуваються за адресою: вул. Ю. Іллєнка, 60, п’ять днів на тиждень.

Наприкінці заняття Віталій залишає кілька хвилин, щоб розповісти хлопцям приклад зі свого життєвого досвіду чи дати напутні мудрі поради.

«Орієнтовно 10 — 15 хвилин у нас триває духовне спілкування. Ми беремо якусь біблійну мудрість і обговорюємо її. Я вчу їх звертати увагу на свою сім’ю, не бути просто споживачем. Бо деякі вважають, що треба тільки їсти, отримати від батьків зарядку для телефона, вай фай, і все. Хочеться, щоб вони відчували себе частиною своєї сім’ї, частиною свого міста», — зауважує чоловік.

«ЗА ЩО Я ДЯКУЮ МАМІ»

Іноді звичайна поробка допомагає хлопцям зрозуміти сімейні цінності, вчить бути людиною, яка відповідає за свої вчинки.

«Ми виготовляли фоторамку і клеїли на звороті рамки напис: «За що я дякую мамі». Було цікаво, бо багато хлопців не знали, за що дякувати своїй мамі. Половина з них знизували плечима і не знали, з чого почати. Ми почали розбирати: «Мама вранці в школу будить — будить, вечерю готує — готує, одяг купує — купує. І прописували кожну подяку мамі», — ділиться висновками Віталій.

Також дозволяє їм робити помилки. Бо іноді, щоб вийшов правильний виріб, потрібно спочатку провести рівну лінію. Раніше, за словами Віталія, хлопці не дуже старалися з лініями, а зараз уже самі знають, що краще перемалювати, щоб не довелося потім перепилювати.

ДІЛИТЬСЯ ДОСВІДОМ

Про гурток сьогодні знають далеко поза межами Черкас. Віталій разом із парамедиком Катериною Приймак стали лауреатами волонтерської премії 2019 року. Сьогодні Віталій Андрієць ділиться досвідом, проводить майстер-класи, надихає молодь започатковувати щось подібне.

«Мені навіть із Естонії писали, просили розповісти, як вдалося реалізувати ідею. Саме зараз — час допомагати відкривати нові майстерні, ділитися досвідом», — підсумовує чоловік.

Віталій з дружиною виховують четверо дітей. Каже, що встигає приділяти час і своїй родині. Разом з вихованцями гуртка відзначає і свята, дарують один одному подарунки, їдять смаколики. Новий рік теж відзначали разом.

«Ми й надалі готові працювати над тим, щоб дедалі більше хлопців у Черкасах і по всій Україні вчилися працювати своїми руками, головою і своїм серцем», — запевняє Віталій Андрієць.