Мiсцевi вибори та самоврядування

Старі методи в умовах децентралізації не можуть дати позитивного результату — приклад Дніпра

Тріумфальні перемоги команди Зеленського на президентських і парламентських виборах, схоже, залишилися в минулому. До місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня, президентська партія підходить з пікіруючим рейтингом і внутрішніми чварами, а на місцях під виглядом «Слуг народу» висувають ставлеників олігархів.

РОЗПОЧАЛИ З ПОРУШЕНЬ

Найбільш дивно, що представляти кандидатів від «Слуги народу» напередодні виборів їздить регіонами сам президент Володимир Зеленський. Так, у Дніпропетровській області, у себе на батьківщині, він представив цілу команду претендентів, як на посади мерів Дніпра і Кривого Рогу, так і на депутатство в місцевих радах. Як вважає політолог із Дніпра Богдан ГАЛЕНКО, глава держави при цьому не звертає уваги ні на законодавство, ні на Конституцію, ні на Виборчий кодекс. «Виборча кампанія у нас розпочалася одразу з кричущого порушення законодавства. Президент — це найвища посадова особа в державі, якій фактично заборонено займатися будь-якою агітаційною діяльністю. Президент України не має права бути членом жодної політичної партії. Однак що ми бачимо зараз — Президент використовує свій особистий графік, особисті повноваження та бюджетні кошти, щоб агітувати за певну партію, і представляє кандидатів від неї. У будь-якому разі, це порушення, оскільки під час каденції обраний Президент не має права представляти жодну політичну силу. Він є представником держави і все», — заявив експерт під час пресконференції, присвяченій початку виборчої кампанії.

З огляду на все, така ситуація зумовлена ??одразу кількома факторами. Партії влади та її представникам на місцях, значною мірою, нічим відзвітувати за минулий рік. Структури партії слабкі і не мають особливої ??підтримки, щоб здобути вирішальний контроль у регіонах країни. Проте реальну політичну вагу мають лідери місцевого самоврядування — у сільській місцевості — голови ОТГ, у містах — мери. Усі вони спираються на депутатську більшість з політичних сил, які так чи так відображають регіональну специфіку. Провідну роль у великих містах, особливов містах-мільйонниках, відіграють місцеві партії, що їх контролюють мери. Зламати цю політичну мозаїку і встановити свій контроль пропрезидентської партії набагато складніше, ніж перемогти на виборах до Верховної Ради.

ЯК РОЗСТАВИТИ СВОЇХ ЛЮДЕЙ, ЯКЩО «ПРИВОДНИХ ПАСКІВ» СТАЄ ДЕДАЛІ МЕНШЕ?

Але, відверто кажучи, в цьому немає й жодної потреби, оскільки місцеве самоврядування не є гілкою державної влади. Воно має свої функції і завдання, які не повинні перетинатися з функціями і завданнями системи державного управління. Усвідомлення цього факту на місцях посилилося під час децентралізації та реформи місцевого самоврядування в Україні, коли істотно розширилися повноваження і фінансові можливості громад, а громадяни нарешті відчули — більшість проблем можна розв’язати самотужки, не випрошуючи допомоги у центральної влади.

До того ж ці можливості оцінили не тільки на місцях, а й у столиці. Тепер, як ніколи, стало цікаво боротися за владу в регіонах і за контроль над бюджетами громад. Але як розставити своїх людей, якщо «приводних пасків» стає дедалі менше? Єдиним легальним механізмом залишається пропрезидентська партія. Однак вона з’явилася на політичній арені лише рік тому і робить ставку на «нові обличчя». Ці обличчя вже здивували громадськість України, заповнивши Верховну Раду — менеджери середньої руки, політтехнологи, весільні фотографи і навіть безробітні. Звісно, з’явилися вони не випадково — партійні списки комплектували довірені люди, за яким стояли справжні «ляльководи». На місцевому рівні такий підхід навряд чи годиться — у міських і сільських громадах потенційних кандидатів люди бачать наскрізь і можуть судити за їхньою біографією і справами. Особливо це стосується лідерів громад — усі вони на видноті. Тому у пропрезидентської партії виникли чималі труднощі — принаймні треба знайти авторитетну особистість, до того ж щоб вона була не менш відомою, ніж чинний мер. Ваги офіційному кандидатові, в такому разі, намагаються додати відкритою підтримкою самого Президента — його рейтинг хоча й знижується, але поки що залишається чинником реальної політики.

Звісно, таке відбувається, якщо чинний мер не влаштовує самого главу держави чи людей, які здобули партійну франшизу на місцях. Останнє політичні експерти зауважують дедалі частіше — вони вважають, що, принаймні в деяких регіонах, партійні штаби працюють під дахом олігархів, які мають там свій інтерес.

У ДНІПРІ РОЗКЛАД ДЕЩО ІНШИЙ

Одним із таких регіонів заведено вважати батьківщину Президента — Дніпропетровську область, яку часто-густо називають ще й батьківщиною олігархів, які контролюють її чималий промисловий потенціал.

Перебуваючи з нещодавнім візитом у Дніпрі, Володимир Зеленський представив претендентів на посади мерів, як обласного центру, так і Кривого Рогу. Останнім став Дмитро Шевчик — гендиректор Центрального ГЗК Групи «Метінвест», яку у Кривому Розі жартівники називають «Ахметінвест».

Вважається, що люди Ахметова і Коломойського представлені в обласній команді «Слуги народу», а ось у Дніпрі розклад дещо інший. Бюджет Дніпра під час децентралізації істотно збільшився і навіть став другим в Україні після Києва, якщо брати з розрахунку на душу населення. Це не дає спокою впливовим людям, які вважають Дніпро своєю феодальною вотчиною. Звісно, вирішувати, кому довірити владу, належить громаді міста, її виборцям. А вони мають свій інтерес — дедалі частіше цікавляться, як було витрачено їхні кошти з метою поліпшення життя. Мерові Дніпра Борису Філатову є що сказати і чим відзвітувати, оскільки за п’ять років зроблено справді чимало. Місто очищене від незаконних МАФів, «наливайок» та «приймалок» металобрухту, проведено масштабну реконструкцію інфраструктурних об’єктів та центральних вулиць, з’явилися нові зупинкові комплекси і маршрути електротранспорту, нові сквери та парки. Бурхлива діяльність міського голови спричинила невдоволення місцевого криміналітету, замаскованого під підприємців.

У СЕРГІЯ РИЖЕНКА В ДНІПРІ ЧИМАЛО СИМПАТИКІВ, ЗОКРЕМА, СХОЖЕ, І БОРИС ФІЛАТОВ

Особливе роздратування спричиняють зустрічі міського голови з виборцями, які щодня відбуваються у дворах багатоповерхівок. Мер пояснює людям, що найближчим часом повноваження і розпорядження коштами на благоустрій передадуть до мікрорайонів, щоб самі люди вирішували, як витратити їх ефективно. Здавалося б, ось модель місцевого самоврядування, яку мають підтримати «Слуги народу». Насправді ж Бориса Філатова намагаються усунути з посади мера із неабияким завзяттям. Почалося все із відомого президентського парі, укладеного рік тому на Центральному мосту. Міст відкрили всього лише через місяць, але «наїзди» не припинилися. Перевірки й обшуки в мерії стали традицією, і особливо вони активізувалися напередодні місцевих виборів. Але мер не здається і жартує — розповідає в соцмережах про підступи «бородатого дядька», який керує прокуратурою, розставляє своїх людей в області і хоче поставити їх у Дніпрі.

Борис Філатов не дуже боїться конкуренції на виборах — навіть з боку офіційного кандидата від «Слуги народу». Як відомо, як претендента на посаду мера Дніпра президент Володимир Зеленський назвав головлікаря обласної лікарні ім.Мечникова Сергія Риженка.

Сам Сергій Риженко каже, що на його згоду балотуватися вплинула підтримка глави держави. А ще — його обіцянка допомогти у важливому починанні. Дніпро має стати першим містом в Україні, де систему водопостачання буде модернізовано за європейськими стандартами і воду можна буде пити прямо з-під крана. Такий дорогий проект Сергій Риженко вважає цілком можливим — важливо хоча б почати, адже і в європейських містах до цього йшли не один рік. Утім, у Дніпрі накопичилося чимало проблем, які потебують багатомільярдної державної підтримки, таких, наприклад, як будівництво метро, з яким мучаються вже чверть століття.

Сергій Риженко в Дніпрі має чимало симпатиків, зокрема й серед військових ветеранів та волонтерів. Лікарня ім.Мечникова упродовж шести років рятує бійців — учасників війни на Донбасі, і зараз вона на передньому краї боротьби з пандемією COVID-19.

Схоже, що симпатиком Сергія Риженка є і сам мер Дніпра Борис Філатов — принаймні, виступаючи по місцевому телебаченню, він заявив, що не хоче говорити нічого поганого про заслуженого лікаря. Однак сама боротьба за мерське крісло обіцяє бути непростою. Борису Філатову з його командою вдалося створити партію «Пропозиція», яка має намір відстоювати права місцевого самоврядування, до того ж у масштабах всієї України. Звісно, не все йде гладко, і деякі мери, яких «пресувала» влада, вирішили йти іншим шляхом. Одні зі «Слугою народу», інші з партією «За майбутнє», яку пов’язують з Ігорем Коломойським.

РОЛЬ «ПРОПОЗИЦІЇ»

У Дніпрі ситуація дуже відрізняється — до «Пропозиції» вступила значна частина депутатів міськради. Обласну організацію «Пропозиція» очолив колишній губернатор Дніпропетровщини Валентин Резніченко, людина впливова в медійному бізнесі. За результатами дослідження «Агентства аналізу розвитку територій», яке проводилося з 29 серпня по 3 вересня, у Дніпрі за «Слугу народу» готові голосувати 17%, за «Пропозицію» — 17,2%, за ОПЗЖ -13,8%. Експерти вважають, що основна боротьба розгорнеться між двома лідерами передвиборних перегонів.

«У «Слуг народу» активно відбирає електорат партійний проект « Пропозиція». Цим саме й пояснюється той факт, що рейтинг партії «Слуга народу» у Дніпрі нижчий, ніж у середньому по Україні. І, найімовірніше, ця тенденція зростатиме. Тому чи залишиться до 25 жовтня ЗЕ-команда лідером передвиборних перегонів, велике питання», — вважає експерт Владислав МІХЄЄВ. Подейкують, що вже зараз із «Пропозицією» уклала негласний союз низка партій, що мають шанси провести своїх представників до міськради. Тож навіть гіпотетична перемога суперників Філатова не гарантує формування промерської більшості.

Сам мер погрожує здобути перемогу в один тур — і для цього є підстави. Соціологія засвідчує, що він випереджає своїх потенційних суперників у рази, і зупинити його буде нелегко.

Як далеко піде в боротьбі Банкова чи люди, яким вона передовірила владу в регіоні, поки що невідомо. На місцевих виборах 2015 року президент Порошенко вирішив зробити «хід конем». Правоохоронці заарештували лідера партії «УКРОП» Геннадія Корбана, найближчого соратника Бориса Філатова. Зараз політичний розклад в Україні інший, але центральна влада й олігархи, як і раніше, не проти кермувати в ручному режимі і не завжди у них спрацьовують гальма. Місцева преса повідомляє, що у Дніпрі з’явився «двійник» Бориса Філатова — переселенець з Донбасу, який має намір йти на вибори міського голови, а правоохоронці вивчають нову справу щодо відзначення Дня міста. Однак старі методи в умовах децентралізації не можуть дати позитивного результату і в перспективі. «Партія Зеленського хоче увійти до складу більшості в місцевих радах, і заради цього в хід може піти увесь інструментарій включно з кримінальними справами проти мерів та їхніх союзників. По суті, триває негласний процес примусу до «дружбу», — вважає політичний експерт Олексій ВОЛКОВ. Проте, вважає він, в міру ослаблення позицій Володимира Зеленського, більшість в радах переорієнтується. «Щойно трапиться слушна нагода, учорашні союзники «з примусу» відмовляться від домовленостей і переукладуть на місцевому рівні нові, звільняючись від «опіки» «зелених». Партія «зелених» поступово втрачає політичну монополію, і майбутні вибори до місцевих рад офіційно зафіксують цей процес», — вважає експерт.