Марісабель думає по-російськи. Поки що...

"Нас п'ятеро дітей у родині. Середній брат зовсім білий - в тата. Я вважалася на батьківщині, в Домініканській Республіці, світлою. А що я все ж таки чорна, відчула тут. І не стільки, навіть, я, скільки дочка в дитсадку. З дітьми було повне порозуміння. А ось дорослі... Довелося забрати"...

Ми познайомилися з привітною молодою матусею, яка нагадувала латиноамериканську Руслану Писанку, в космополітичному "Макдоналдсі". В паузах, коли вона не приборкувала переконливою російською мовою п'ятирічну Марісабель, розговорилися.

- Навчаючись в Одесі, де я отримала диплом лікаря, спочатку завжди віталася з людьми похилого віку й поступалася місцем в автобусі. Й дізнавалася, що я - "дурна". Я посміхалась у відповідь, не знала найуживаніших російських слів та висловів. А потім... Стала як ви...

І знову зауваження невгамовній Марісабель:

- Ось я татові розповім...

- А хто її тато?

- Мій чоловік з Панами, познайомилися в Одесі. Там він закінчує навчання в Одеській державній морській академії.

- А його диплом чогось вартий на Заході? Точніше, в Південній Америці?

- Наскільки я знаю, котуються два українських дипломи: той, що буде в нього, й Київського інституту цивільної авіації.

- Ви схожі на популярну українську телеведучу...

- Я не дивлюся телевізора. У вас показують непристойні фільми. В нас їх кодують або знімають звук у відвертих сценах.

- А латиноамериканські серіали?

- Вони дуже прості та нудні.

- Змінімо тему! Судячи з усього, вам подобається наша кухня.

- Звичайно, - посміхається моя повновида співрозмовниця. - особливо полюбляю кабачки, в нас вони - дорогі. Навчилася з них готувати кілька страв. У нас зазвичай купують напівфабрикати, й нам часто невідомо, що там і як зроблено. А у вас готують з вихідних продуктів. І я навчилася.

Ви підготовані до життя, як ніхто в світі. Й за кордоном, почавши з нуля, дуже швидко розвиваєтеся. Ваша кмітливість викликає захоплення. Щоправда, ви швидко навчаєтеся й поганого.

...Капіталізм привчає переоцінювати задоволення. Неначе всі справи й усе життя - заради задоволення. У вас - не так. Ваші жінки найкращі в світі господарки. Я пройшла добру науку, як господарювати в родині, навчилася заощаджувати.

- А українські чоловіки?

- Ваші чоловіки уважні, але холодні й замкнуті. Й усе ж таки поваги до жінки в них більше, ніж у наших.

- Чому ви розмовляєте з дочкою російською мовою?

- Вона їй наразі рідніша. Свою ще вивчить на батьківщині. - Чи сумуватимете за Україною?

- Ні. Тільки згадуватиму подруг. І дякуватиму за науку.