Куточок для розвантаження

Кінетичний пісок, боксерська груша та навіть сухий басейн із кульками — про такий клас, мабуть, мріють багато школярів молодшої та середньої ланки. Навчання напряму пов’язано зі стресами для дитини, тому такий «куточок відпочинку» був би корисним для кожного учня. Та є категорія школярів, яким такі кімнати просто необхідні — це діти з особливими потребами. Система інклюзії активно включає їх у процес навчання, але далеко не кожна школа може собі дозволити організацію максимально комфортного простору для цих дітей.

ДЖЕРЕЛО РЕСУРСУ

«У нашій школі є класи, де навчаються дітки з різними особливостями розвитку, — розповідає психологиня Київської загальноосвітньої школи №27 Юлія ГУМЕНЮК. — До них потрібен індивідуальний підхід. Є діти, які часто втомлюються. Їм потрібна релаксуюча терапія. Є діти, яким потрібно більше наочного матеріалу, маніпулятивних технік, коли вони можуть все спробувати на дотик. Ми йдемо за дитиною та за її бажаннями».

У 27-й школі інклюзивне навчання практикують уже три роки. Нині мають чотирьох вихованців з особливими потребами. А щоб дітям було комфортніше засвоювати нові знання, для них вирішили спроєктувати ресурсну кімнату. В цьому місці діти можуть відпочити та отримати своєрідний «ресурс» — сили та мотивацію, необхідні для подальшого навчання.

«Працюючи з цими дітками ми відчули, що в них є потреба у цьому класі, де вони зможуть розвантажуватися, — пояснює директорка школи Олена ІВАНОВА. — Тут же для них будуть проводитися і корекційні заняття. Також цей кабінет можуть використовувати й інші діти. Якщо ми бачимо, що дитина стомилася, що вона психологічно напружена, тоді будь-якого учня можна туди відправити, щоб мав можливість розслабитися. Нині це для нас нагальна потреба. Думаю, всі, хто працює з інклюзивною системою, відчуває, що такий простір має бути».

Директор 27-ї школи пояснює: нині держава значно збільшила фінансування інклюзивного навчання. Щороку їм виділяють кошти на закупівлю необхідного обладнання, і школі вже вдалося зібрати чималий арсенал. Тут є сухий басейн із кульками, пісочна анімація, кінетичний пісок, стіна з грифельною фарбою, доріжка для лікувальної фізкультури та боксерська груша.

«Кожен із цих елементів терапії дуже важливий для дітей, — пояснює Юлія Гуменюк. — Наприклад, пісок — це природний матеріал, який добре служить і для релаксації, і для проєкції внутрішніх переживань дитини. Грифельна дошка необхідна для розвитку моторики. Коли ми розвиваємо моторику особливих дітей, ми починаємо не з дрібної, а з крупної моторики, наприклад, малюємо великі малюнки двома руками. Вони можуть бути не естетичними та незрозумілими іншим людям, головне, щоб дитина вклала в них свою душу. Водночас під час такої вправи у дітей розвиваються обидві півкулі мозку. Басейн з кульками потрібен для релаксу. Для особливих діток це дуже корисна річ. Граючись у басейні вони розслабляються, відволікаються від своїх дитячих проблем. Боксерська груша допоможе зняти агресію».

СПІВПРАЦЯ З ДИЗАЙНЕРАМИ

Але є єдина проблема: школа повинна самостійно обладнати приміщення, де встановлять усі ці необхідні для розвитку дітей речі. Оскільки, приватні компанії не хотіли братися за цей проєкт, на допомогу прийшли молоді архітектори, що створили проєкт «ЗМІСТ». Одна з дизайнерок, Єлизавета СПІЦИНА, розповідає:

«У лютому до нас звернулася директорка школи №27. Вона попросила мене допомогти з кабінетом. Раніше ми були знайомі, бо моя мама викладала математику в цій школі. Школа зверталася в архітектурні компанії, але їм відмовили, бо такий малий проєкт на 16,5 м2 ніхто не хоче брати. Для нього складно знайти будівельників, та й прибутку особливо не отримаєш. Я порадилася з друзями, і ми вирішили взятися за цю роботу, адже це дуже хороший досвід».

Разом з колегами Алісою Лисих та Андрієм Борисовим Єлизавета розробила дизайн ресурсної кімнати. Розповідає: використовували і набуті на спеціалізованих тренінгах знання, і побажання директора та психолога.

«Наше основне завдання було — зробити модульну зону. Щоб столики та пуфи можна було рухати і була можливою не лише сидяча робота за столом. Водночас у психолога було побажання, щоб одна парта і стілець не рухалися, оскільки деяким дітям так складно концентрувати увагу. Також був запит на шведську стінку. Діти з певними порушеннями малорухомі, вони соромляться інших, але їм теж потрібні фізичні навантаження, щоб виплескувати енергію. Також ми придумали спеціальну шафу з рухомими пуфами, які будуть трансформуватися у сухий басейн із кульками. Так навіть на такій малій площі діти отримають зону комфорту, де зможуть відпочивати».

Нині проєкт сформований, частину матеріалів для його реалізації вже виділили небайдужі приватні компанії. Залишилося лише знайти будівельників, які візьмуться за його втілення, та гроші на ремонтні роботи. За підрахунками дизайнерів, на ремонт необхідно близько 80 тисяч гривень. Ці кошти не закладені в бюджеті, тому розраховують на меценатську допомогу. І молоді дизайнери і представники школи сподіваються, що охочі допомогти знайдуться, і вже до вересня старий клас з бордовою дерев’яною підлогою та бежевою облущеною фарбою на стінах перетвориться на новий відпочинковий куточок як для діток з особливими потребами, так і для усіх охочих школярів.