МЕНЮ

КРОК чи STEP?

Олена БЕРЕЖНЮК
6 червня, 2019 - 17:34
Які проблеми і тенденції проявив цьогорічний ліцензійний тест для студентів-медиків

Майже щороку між студентами медичних університетів та МОЗ виникають непорозуміння через ліцензійний іспит КРОК. Цей іспит надзвичайно важливий для студентів, адже він допускає їх до подальшого здобуття професії. Студенти-медики складають його тричі: КРОК-1 — після третього курсу, КРОК-2 — після шостого та КРОК-3 — після інтернатури.

Тест КРОК для України — не новий, його складають уже майже 20 років. Існує визначена база питань, яку формують ті ж самі викладачі вишів, котрі готують майбутніх лікарів до роботи. Четверту частину питань щороку беруть із тестів попередніх років, решта — нові. Цьогоріч скандал розгорівся навколо КРОКу-2. Він допускає студентів до держіспитів, після яких вони можуть здобути ліцензію лікаря. Якщо студент не складає, то залишається на другий рік або взагалі не одержує диплом після шести років навчання, а це дозволити собі можуть далеко не всі. Не дочекавшись результатів оцінювання, студенти медичних вишів вийшли на масові акції протесту, вимагаючи коректно оцінити їхні знання. Після суспільного резонансу Центр тестування при МОЗ України виключив із розрахунку результатів 18 завдань тесту, які змогли правильно виконати менше ніж 25% студентів.

200 ПИТАНЬ ЗА 200 ХВИЛИН

Формат тесту традиційний. Студентам пропонують закриті запитання з чотирма варіантами відповіді. За 200 хвилин вони повинні дати відповіді на 200 запитань різної складності, тобто орієнтовно по одному питанню на хвилину. За цей час студент має прочитати умову, осмислити й вибрати правильне твердження.

За словами студентів, цього року формулювання завдань були ширші, аніж у попередні роки, тому деяким їхнім колегам не вистачало часу, щоб дочитати завдання. Студенти Запорізького державного медичного університету підрахували, що в тестовій брошурі поточного 2019 року було на 15% більше тексту, аніж попереднього 2018-го, і на 25% більше порівняно з 2017 роком. Тому вони впевнені, що опинилися в нерівних умовах порівняно з попередниками.

На проблеми з часом скаржиться і Наталія ПОЛТАВЕЦЬ, студентка Дніпропетровської медичної академії: «У нас були деякі тести на півсторінки тексту. Вони не адаптовані до нашої системи іспиту. Їх за хвилину і прочитати неможливо — не те що подумати над відповіддю. На щастя, мені часу вистачило, але були люди, які банально не змогли все дочитати».

Щоправда, в Центрі тестування при Міністерстві охорони здоров’я України таку проблему заперечують. «Регламентації часу на кожне завдання немає, — розповідає Леся ВОЙТЕНКО, заступниця директора з організації і проведення ліцензійних іспитів центру. — Як і в минулих роках, буклет іспиту містив тестові завдання, які вже використовувалися і мають належні психометричні характеристики (їх виконали більшість студентів у попередні роки. — Авт.). На них студент міг використати 15, 20 чи 30 секунд. Є тести, над якими потрібно подумати, на них студенти могли використати більше часу. Практика обмеження часу спрямована на те, щоб запобігти списуванню. Якщо студент доклав зусиль, щоб здобути фах лікаря, то він не має права шахраювати».

«МИ ТАК НЕ ЛІКУЄМО»

Наступне зауваження студентів стосувалося того, що окремі питання до тесту виходили за межі їхньої програми, ба навіть більше — за межі протоколу, за яким здійснюють лікування пацієнтів в Україні.

«Нам давали тести не за українським стандартом, за яким нас навчають, — розповідає студент Київського національного медичного університету ім. О. Богомольця Владислав ГРИШКО. — На жаль, цей стандарт дуже застарілий, і орієнтований він на наші застарілі порядки. У тестах КРОК-2 описані прояви хвороби у людини, і тобі потрібно підтвердити діагноз чи призначити лікування. Але цьогоріч у тесті були використані дані, які в нашій практиці не застосовуються. До прикладу, людина дихає через ніс кімнатним повітрям. Сатурація кисню (рівень кисню у крові. — Авт.) в нього 95%. Ці відомості важливі, але це американський стандарт. У наших тестах і освітніх програмах таких даних не вказують. У нас констатують сатурацію кисню лише тоді, коли людина не в змозі дихати сама, і за неї дихає апарат штучної вентиляції легень».

До того ж, є хвороби, при яких в Україні методи діагностики суттєво відрізняються від західних. На тестах серед правильних відповідей траплялися варіанти, які взагалі не зустрічаються в реаліях українських медиків, розповідає Владислав:

«Є такий гострий стан — мігруючий тромб. Його, як правило, діагностують у людей похилого віку. Він може закупорити артерію, за якою кров відходить від серця. У міжнародних протоколах «золотим стандартом» діагностики цього стану є один метод, а в нас застосувати цей метод фізично неможливо, адже необхідне обладнання є лише в кількох високоспеціалізованих закладах, наприклад в Інституті кардіології та кардіохірургії ім. М. Амосова у Києві. Давати такий тест студенту-лікарю в Запоріжжі чи Львові — некоректно. Якщо така ситуація відбувається у звичайній клініці, де, ймовірно, працюватимуть більшість студентів, то діагностувати цей стан потрібно зовсім інакше».

До всього, в Україні мало хто звертається за профілактикою хвороби, при тому, що у США це поширене явище.

«Даються тести на профілактику. Студент читає текст про те, що дівчина хворіє на діабет, у неї всі показники в нормі, потрібно дати рекомендацію. Це західний стандарт: дівчина просто прийшла до сімейного лікаря на контроль, у неї все гаразд, тому їй порекомендують вакцинуватися від грипу, бо діабетики важко переносять грип. У нас взагалі це питання за шість років ніде не згадується», — підсумовує Владислав.

Переглянути вимоги до кваліфікації студентів-медиків і перевчити їх за західним зразком хочуть давно. Зазвичай іспит КРОК не складають дуже мало студентів. Тому, на думку експертів, він не може бути показником якості знань студента. Для українських медиків планують запровадити багаторівневу систему перевірки знань. Та й самі студенти — не проти, але з умовою — змінам у контролі мають передувати зміни навчальних програм, які нині суттєво відстають від світових стандартів

Студенти запевняють: така невідповідність виникла, бо запитання взяли з американських баз тесту для медиків STEP. Водночас у Центрі тестування при Міністерстві охорони здоров’я спростовують ці закиди:

«Над тестами цього року працювали 152 автори. У нас на сайті є цілий розділ, присвячений авторам тестових завдань, — розповідає Леся Войтенко, — там є базова література для автора і шаблон написання тестового завдання. Обов’язково мають міститися такі відомості: вік, стать пацієнта, місце надання допомоги, скарги пацієнта, тривалість скарг, дані сімейного анамнезу та фізікального обстеження. Такі ж вимоги до тестів у міжнародних іспитах. Питання, що ми бачили цьогоріч у буклеті, повністю відповідали цій структурі і змісту іспиту. Тестові завдання STEP, про які говорять користувачі мережі, — це зовсім інший рівень».

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр ЛІНЧЕВСЬКИЙ додає: «Якщо студент не може відповісти на запитання, які склали його ж викладачі, то це не привід для міністерства знижувати стандарти. Іспит має на меті перевірити якусь частину готовності студента стати лікарем. Ті запитання, які ставитимуть перед лікарем пацієнти й родичі, клінічна ситуація і сама хвороба — на порядок складніші, аніж питання тесту. Щоб стати лікарем, потрібно вчити не тест, а дисципліни. Майбутній лікар, який знає медицину, справляється з тестом без особливих труднощів».

СКЛАВ — НЕ СКЛАВ

За оприлюдненими нещодавно результатами тестування, ситуація не така критична, як її описували студенти на початку. Цьогоріч іспит складали 7143 людини із 20 закладів вищої освіти. Із них не змогли скласти КРОК-2 до прохідного бар’єра, а саме: 60,5%, 487 студентів. Це 6,8% від загальної кількості.

Для порівняння: 2018 року не склали тест 4,4%, 2017-го — 4,8%, 2016-го — 2%, 2015-го — 1%. У Центрі тестування наполягають: різниця не настільки велика, щоб стверджувати, що саме цьогорічні тести були особливо складними для майбутніх лікарів.

Олександр Лінчевський каже: «Негативний результат складання іспиту може бути пов’язаний із сумлінністю студентів та якістю викладання в університеті. Ми заздалегідь хотіли би попередити студентів молодших курсів, що саме ці дві причини, переважно, призводять до негативних результатів складання».

«Тестів, які в інтернеті студенти ідентифікували як американські, немає серед 18 питань, що будуть виключені з розрахунку. Адже більшість студентів відповіли на них правильно», — підсумовує в. о. директора Центру тестування при Міністерстві охорони здоров’я Едуард РУБІН.

КОНТРОЛЬ — ПІСЛЯ ЗМІНИ ПРОГРАМИ

Переглянути вимоги до кваліфікації студентів-медиків і перевчити їх за західним зразком хочуть давно. Зазвичай іспит КРОК не складають дуже мало студентів. Тому, на думку експертів, він не може бути показником якості знань студента. Для українських медиків планують запровадити багаторівневу систему перевірки знань. Та й самі студенти — не проти, але з умовою — змінам у контролі мають передувати зміни навчальних програм, які нині суттєво відстають від світових стандартів.

«Освітня програма у нас застрягла в минулому, — скаржиться Владислав Гришко. — Викладачі, особливо молоді, щиро намагаються підказати, розповісти студентам щось нове, щоб ми орієнтувалися. Хто цікавиться — той знає, як працюють стандарти в західних країнах — вони молодці, і їм було легше. Із власного досвіду скажу: потрібно вивчати ту ж американську літературу. Коли на третьому курсі у мене була дисципліна «фармакологія», книжка з класифікації препаратів застрягла десь у 1970-х роках. Тоді викладач порадив нам американське джерело, в якому поетапно було все розписано. Читаєш і візуалізуєш, у нас же — просто сухий текст і формули для запам’ятовування. Студентам треба дати можливість клінічно мислити».

Цю позицію підтримують і деякі освітяни. У міністерстві ж стверджують: якщо студенти хочуть знати більше й вимагатимуть у своїх «альма-матер» навчати їх за новими стандартами — цю ініціативу лише схвалять.