МЕНЮ

ЄС допоможе Буковині прогнозувати повені на гірських річках

Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці
14 травня, 2014 - 10:54
У Чернівецькій області розпочинається реалізація транскордонного проекту, над підготовкою якого працювали майже три роки

Споконвіку територія сучасної Чернівецької області потерпала від повеней. Нерідко — від катастрофічних, які крім величезних матеріальних збитків не обходилися без людських жертв. Унаслідок сильних злив трагедії спричиняв різкий підйом води у гірських річках. Буквально за лічені години річки виходили з берегів і змітали все на своєму шляху. Так було, зокрема, зовсім нещодавно — у 2008-му і 2010 роках. 

— Катастрофічні повені на гірських річках є результатом сильних опадів у їхных верхів’ях, — каже начальник Чернівецького центру з гідрометеорології Тетяна Негадайлова. — У зв’язку з цим, щоб передбачити подальший розвиток гідрологічної ситуації — час добігання хвилі, її рівень, імовірну територію затоплення, потрібен не лише точний прогноз опадів, що є на сьогодні одним із найбільш складних завдань, а й оцінка кількості тих, що вже випали. Позаяк навіть у розміщених поруч гірських котловинах, звідки беруть початок річки, обсяг опадів може дуже відрізнятися. 

З об’єктивних причин вирахувати кількість опадів у верхів’ях та відстежити швидкість добігання повеневої хвилі дотепер гідрологам області було досить складно. Опадомірів у горах катма, а гідропостів на норовливих гірських річках — не густо. Приміром, якщо в басейні найбільшої гірської річки області Прут їх є 16, то на Сіреті — лише один. Причому значну кількість із них не автоматизовано. Це означає, що два рази на добу, а під час водопілля — удвічі частіше, черговий гідролог мав робити всі заміри самотужки, що за розливу річок почасти було дуже складно або й неможливо. Через це на запитання рятувальників, у басейн якої річки їм їхати передусім, гідрологам бувало важко відповісти однозначно.

Допомога прийшла з несподіваного боку. Зважаючи, що річки Прут і Сірет є транскордонними, крім України наслідки їхнього розливу щоразу даються взнаки сусідній Республіці Молдова та Румунії. За їхнього сприяння допомогти буковинцям прогнозувати повені на гірських річках зголосився Європейський Союз. Із залученням партнерів з Молдови та Румунії за фінансової підтримки ЄС протягом 2014—2015 років на території Чернівецької та Івано-Франківської областей України, в Республіці Молдова і в басейні Прута та Сірету в Румунії буде реалізовано проект MIS ETC Code 966 «Попередження і захист від паводків у верхніх басейнах річок Сірет і Прут шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями — EAST AVERT». Загальна вартість проекту складає 9 243 784,56 євро, а грант Євросоюзу — 8 287 607,98 євро. На території Буковини реалізацією проекту займеться Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів, Чернівецький обласний центр з гідрометеорології та Чернівецький науково-технічний центр «Екоресурс».

— Цей вкрай потрібний проект є дуже багатогранним, — оцінює Т. Негадайлова. — По-перше, ним передбачено установку 17 автоматизованих гідропостів на річках Прут і Сірет та сім опадомірів у глухих куточках Карпат, звідки вони беруть свій початок. Завдяки автоматизації дані з гідропостів надходитимуть щогодини, а під час підйому рівнів води — кожні 10 хвилин (власне, частоту передачі даних можна буде запрограмувати, залежно від ситуації). Через систему GPRS-зв’язку у реальному часі дані спостережень потраплятимуть до диспетчерсько-аналітичних центрів Чернівецької гідрометеослужби, Дністровсько-Прутського басейнового управління водного господарства та до колег з Івано-Франківщини. Узагальнена, вона дасть можливість оперативно передбачити подальший розвиток ситуації і, головне, вжити необхідних запобіжних заходів.

Другою складовою проекту є створення гідрологічної прогностичної моделі підйому рівня та витрат води. Іншими словами — спеціального програмного забезпечення, адаптованого до умов гірських річок Буковини. Третє — це розробка геоінформаційної системи управління та картографування зон небезпеки і вірогідних зон затоплення.

За словами Тетяни Миколаївни, велике значення мають також безпосередні зустрічі гідрометеорологів Чернівеччини з румунськими колегами. «Фізико-географічні умови у басейні Прута-Сірета практично однакові на території обох країн, — каже вона. — З огляду на набутий сусідами досвід, маємо можливість обрати найбільш ефективні моделі гідропостів, прогностичних програм тощо».  

Реалізація проекту наразі розпочалася. Їй поклали початок стартові конференції учасників у м. Ясси (Румунія) і Кишиневі (Республіка Молдова), а незабаром аналогічну конференцію буде проведено також в Україні.

КОМЕНТАР

Вікторія БОЙКО, начальник відділу гідрологічних прогнозів  Українського гідрометеоцентру:

— Для України, зокрема для Чернівецької області проект транскордонної співпраці «Попередження і захист від паводків у верхніх басейнах річок Сірет і Прут шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями — East Avert» дуже актуальний. Адже Прут і Сірет — дві норовливі гірські річки, на яких часто формуються паводки різної висоти з дуже небезпечними наслідками. Особливістю цих річок та їхніх приток є те, що рівні води тут піднімаються дуже швидко. Тому завдання гідрометеослужби — відслідковувати розвиток гідрометеорологічної ситуації, аналізувати очікувану зміну погоди та з якомога більшою завчасністю спрогнозувати можливі паводки, дати їм характеристики, оцінити наслідки та довести цю  інформацію до осіб, відповідальних за прийняття рішень.

Із урахуванням наявних фінансових, технічних, кадрових можливостей цю роботу наразі виконують. Однак для того, щоб перевести її на рівень європейських стандартів, службі бракує коштів. Щоб завчасно відселити людей із зони вірогідного затоплення, укріпити дамби тощо потрібно якомога більше часу. Цю можливість в змозі забезпечити комплексна система автоматизованого контролю  гідрологічної ситуації у басейнах річок та прогнозу її змін у короткостроковому порядку. Такі системи функціонують у наших сусідів — у Словаччині, Угорщині, Польщі, Румунії. В Україні її, знову ж таки за рахунок міжнародної співпраці, створено у Закарпатській області, річки якої мають продовження на території сусідніх країн. Система зарекомендувала себе дуже добре: на сьогодні гідрометслужба Закарпаття  не має невлучних попереджень, всі вони є досить змістовними та завчасними. Сподіваємося, що найближчим часом, за допомогою зокрема й розпочатого міжнародного проекту, аналогічну систему буде реалізовано також і у басейнах Прута та Сірету.