Гарний комар - мертвий комар

Щодня в помешкання мого знайомого на сьомому поверсі в центрі Києва їх налітає тисяча тисяч. Тут уже не може бути й мови про газетки чи мухобійки. Знайомий бере пилосос і засмоктує до нього цілі рої вагітних самок куликса. Боротьба триває до глупої ночі. Але всіх, як то кажуть, не засмокчеш...

З особливою гостротою явище постало останні кілька років. Як відомо, коли починається чергова суспільна трансформація, в підвалі прориваються старі жеківські труби. А коли прориваються труби, ви отримуєте ідеальні умови для вирощування комарів. Суттєво полегшує вирощування й та обставина, що комарів не потрібно годувати м'ясом чи сіном, як людей чи коней. Їм потрібно лише трошки вас.

Для того, щоб чітко провести межу між нами і нашими твердокрилими "друзями", в Києві існує унікальне утворення - ентомологічний загін, який очолює Дмитро Колотилов. Коли я зайшов до кабінету Дмитра Йосиповича, то перше, що побачив на стінці, де в старі добрі часи висіли портрети бородатих вождів, - величезну чорно-білу фоторепродукцію Джоконди.

- Це для мене єдине тут джерело духовності, - пояснив начальник загону.

Трохи нижче на стінці Мону Лізу відтіняли дві коробки із скляними стінками, в яких на шпильках розмістилися колекції засушених комарів і мух. Важко собі уявити, що в Києві існує близько тридцяти видів комарів, кілька з яких малярійні, і така ж кількість видів мух.

Саме сюди телефонують нещасні кияни, доведені до капітуляції тісним сусідством з комахами. У загоні працює 7 чоловік. Отримавши чергову заявку, вони сідають на свою "пожежну машину" і вирушають у бій. Загін використовує ті ж хімікати з Агропрому, що й трудівники сільського господарства. Узимку, за словами начальника загону, працювати важче: в цистерні замерзає вода, не працюють насоси, а можливості розігріти воду немає.

- Коли ми бігаємо з хімікатами від підвалу до підвалу, нерідко чуєш обурення людей, - каже Дмитро Йосипович, - але потім нам дякують.

- Які комахи сьогодні найбільше докучають киянам?

- Комарі, - на моє здивування відповів Дмитро Йосипович. - Це бич Києва, з його мокрими підвалами. А ще блощиці, на які теж багато викликів. Таргани, які також є "підшефними" загону як такі, що розносять хвороби, найменш небезпечні з усіх комах. Але вони своїм виглядом негативно впливають на психіку людини. Дмитро Йосипович згадує, що в одному жеку на проспекті Перемоги якось відбулася справжня війна з тарганами. Вони перебігли з ресторану "Краків", який на той час ремонтувався. Тарганів було стільки, що їх вигрібали совками...

Загалом, незважаючи на появу останніми роками маси приватних фірм, які обіцяють зробити "мухи окремо", загін Колотилова в теплу погоду здійснює по чотири виїзди на день. Дмитро Йосипович особисто гарантує, що протягом місяця після обробки в будинку "не пахнутиме" комахами. Нерідко після невдалих дезактивацій до нього звертаються приватні фірми з проханням допомогти, обіцяючи гроші. Але Колотилов має власні глибокі переконання, і він не збирається поступатися принципами. Сьогодні обробка одного квадратного метра приміщення (стелі) ентомологічними загоном коштує 12 копійок, у той час як приватники деруть по 3 - 4 гривні, а іноді й по 25 гривень.