Чи буде продовження «Нової української школи»?

У Міносвіти досі не почали масштабного перенавчання вчителів, підготовки програм та підручників для старших класів

Від Міністерства освіти та науки практично нічого не чути про шкільну реформу — «Нову українську школу». Про її реалізацію та підсумки пілоту, який розпочався 2016 року (зараз четвертокласники завершують навчання за новим форматом), не розповідає ні міністерська пресслужба, ні т.в.о. міністра Сергій Шкарлет.

Хоча саме зараз мала б розпочатися перепідготовка вчителів старшої школи, написання нових програм, друк підручників та фінансування шкіл на закупівлю необхідного обладнання (хоча це вічна проблема). Але — якщо початкова школа в межах НУШ перед стартом мала величезну підготовчу процедуру, про яку постійно розповідало відомство, то в який навчальний простір потраплять нинішні четвертокласники, які беруть участь у пілоті, — повна невідомість.

«МИ НЕ ЗНАЄМО, НАСКІЛЬКИ КОМФОРТНО «НУШЕНЯТАМ» БУДЕ В СТАРШІЙ ШКОЛІ»

Щоправда, днями Сергій Шкарлет згадав-таки про НУШ. Під час онлайн-розмови з послом ЄС, головою Представництва Європейського Союзу в Україні паном Матті Маасікасом Шкарлет запевнив у незмінності курсу реформ, які активно реалізуються в Україні та підтримуються Євросоюзом. Також зазначив, що: «уряд продовжує реалізацію реформи «Нова українська школа». 30 вересня затверджено новий Державний стандарт базової середньої освіти, який заклав основу для ефективного переходу до реалізації Нової української школи на рівні базової середньої освіти, що відбудеться у 2022 році». Та досі в МОН не почали готувати плавний перехід НУШ у старшу школу, фактично, уявного місточка з реформованої молодшої школи в змінену старшу — немає.

«Зараз важко когось звинувачувати в цьому, оскільки наразі триває перехідний етап, коли змінилося керівництво в міністерстві, багато людей залишили відомство, які були ідейними натхненниками цієї реформи. Крім того, існує обмеження на зустрічі через ковід, — розповідає про проблеми тренерка НУШ, учителька початкових класів київської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №294 Ольга МІРОШНИКОВА. — Але те, що мене турбує, ми не бачимо перспектив саме для учнів пілотних класів, які будуть переходити в 5-й клас. Залишилося всього пів року. Це питання, яке хвилює передусім батьків. Вони цікавляться, як далі буде, чи буде можливість притримуватися тих ідеалів у освіті, які сформувалися в дітей за чотири роки. А це традиції, інше ставлення до дітей, інші стосунки між батьками та школою.

Сьогодні батьків це сильно хвилює, бо перехід у 5-й клас — це і так непроста справа. З’являється багато вчителів, у дітей багато що змінюється в житті, якщо діти зустрінуться з нерозумінням з боку педагогів, знову почнеться ось це відпрошування в туалет, хоча ми давно подолали цей рубіж, не повинні діти задля базової потреби чекати дозволу, тобто є банальні речі, до яких вони звикли. Мене хвилює, що вчителі будуть їх карати за це або просто не дозволяти. Або за розмови на уроці буде стояти весь клас. Мене це лякає. Якби це була одна людина, я б поговорити, повідомити, підготувати, а так я ж не підготую всю старшу школу. Тим паче, деякі діти переходять у інші заклади. Ми не знаємо, наскільки комфортно нашим «нушенятам» буде в середній школі».

Ці турботи мали б бути головним клопотом Міносвіти. Як вже згадувалося, уряд затвердив стандарт для середньої освіти, та це, радше, рамка, канва, на яку треба накласти якісні фарби. «Наразі є інформація тільки про утворення робочої групи, яка займатиметься розробкою програм на основі затвердженого стандарту, — каже Ольга Мірошникова. — Це говорить про те, що, ймовірно, діти-пілотники не матимуть змоги за цими програмами працювати. Просто за пів року їх не зроблять. Тобто діти перейдуть у середню школу нереформовану, продовження пілоту немає, я хочу сподіватися, що за рік це таки буде готово».

ЩО МАЛО БУТИ ЗРОБЛЕНО ВЖЕ?

До слова, в МОН від попереднього керівництва залишилася дорожня мапа реалізації реформи «Нової української школи» на всіх ланках середньої освіти. Ознайомитися з нею можна і на сайті веб-ресурсу НУШ.

Перша фаза підготовки — вже позаду, до 2018 року планувалося завершити перенавчання вчителів початкової школи, обладнати класи, підготувати підручники та програми. Упродовж 2020 року мали були з’явитися підручники за новим стандартом для 3-го та 5-го класу. Серед планів — інша система фінансування для підвищення кваліфікації учителів, ліквідація районних відділів освіти після завершення формування всіх об’єднаних територіальних громад (із цим майже впоралися), поява в школах наглядових чи піклувальних рад.

У наступному році план НУШ передбачає випуск підручників за новим стандартом для 4-го та 6-го класу, а також — запровадження на національному рівні навчальних програм за новим державним стандартом початкової освіти для 4-го класу.

Не менш важливі плани передбачалися аж на 2022 рік — підручники для 7-го класу, конкурсний відбір директорів академічних ліцеїв, матеріально-технічне забезпечення (лабораторне обладнання тощо), а ще — другий цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи.

Та одних планів замало. Варто нагадати, чому взагалі виникла ідея та потреба в НУШ. Нинішні діти просто так зубрити підручник не будуть, їм це не цікаво і видається непотрібним. Їх треба мотивувати, вчити дискутувати, досліджувати, показувати на прикладах, навіщо їм знання геометрії чи хімії в повсякденному житті. Свідомо в 8 чи 16 років школярі таких висновків не зроблять. Нові учителі, програми, обладнання, інтегровані уроки — ось це все в комплексі мало б дати сучасним школярам освітню, математичну, читацьку та інноваційну компетентності, на яких робить акцент сучасна освіта. І саме цих навичок вимагає сучасний світ. Щоб зміни відбувалися, їх втілювати треба за наперед накресленим планом, бажано без збоїв.

«ІЗ МІНІСТЕРСТВА ВИЖИВАЮТЬ ПРОГРЕСИВНИХ»

Зараз же втілювати ці плани немає кому. В МОН оголосили, що розпочалося навчання трьох тисяч учителів англійської мови 5—9-х класів до викладання за новим освітнім стандартом. А де решта подібних перенавчань? Не лише ж англійську вчитимуть школярі.

«Якщо ми в свій час проходили тренінги, нині цього всього немає. Учителі навіть уявлення не мають, що це таке НУШ, — зазначає Ольга Мірошникова. — Це ж не книжку треба вивчити, треба змістити вектор — внутрішній, перелаштуватися. Це треба відчути, можливо, навіть спробувати. Цієї підготовки кадрів немає взагалі. Дуже багато роботи присвячується професійним компетенціям, підвищенню кваліфікації, говорять про професійний стандарт учителя, це добре, але про реформу всі забули. Бо НУШ — це ж не уроки, це інше ставлення, це інший підхід, це дослідницькі завдання, коли в кожного в руках не книжка, а магнітики, з яким можна по класу ходити і перевіряти, що саме магнітиться, а що ні. НУШ — це не про предмети. Але щоб зробити Нову українську школу, потрібні кадри».

Та кадрів бракує і в самому міністерстві. Звідти звільняються фахівці, які якраз відповідали за реформи. Днями про своє звільнення з відомства написала в Фейсбуці Олена Панич — іде з посади державного експерта директорату вищої освіти та освіти дорослих. Раніше звільнився Єгор Стадний, заступник міністра, який відповідав за реформу вищої освіти.

«Шкарлет зараз виживає з міністерства прогресивних людей, які були набрані в директорати за кошти європейських партнерів, — додає співзасновниця громадських організацій «Батьківський контроль» і «СМАРТ ОСВІТА» Оксана МАКАРЕНКО. — Щоб реформа рухалася, недостатньо прийняти закон чи концепцію, треба, щоб усередині системи були люди, які рухають цю реформу вперед. За часів Гриневич довкола МОН були згуртовані всі прогресивні спільноти батьків, учителів, експертів, міжнародних партнерів, тобто Україна стала тоді майданчиком для творення не просто реформи як ремонту, а майданчиком для всіх інноваторів, які могли спроєктувати освіту майбутнього, зважаючи на виклики. Оскільки політичні процеси не мають таких традицій, як продовжувати справу попередників, то НУШ ніби й не скасовують, але незрозуміло, як її продовжувати.

По-друге, на чолі міністерства в такий непростий період опинився бюрократ, який поводиться як ідеологічний прихильник Дмитра Табачника. Шкарлет розглядає шкільну освіту як додаток до вищої. Я знаю інсайдерську інформацію, що всередині МОН постійно точаться розмови, щоб повернутися до 10-річки, мовляв, навіщо вигадувати велосипед, давайте повернемося до радянської системи або запхнемо п’ятирічок у школу. 12-й рік, по суті, був забраний з бакалаврату, долучений до 12-річки, щоб вирівняти наші рамки кваліфікації, і щоб діти отримали фахову профільну освіту. Зараз вони борються за те, щоб зберегти статус-кво, який є у вишах, щоб надалі просто роздавати дипломи всім, хто зможе заплатити гроші університету, зберегти в такий спосіб філії, маленькі університети, щоб кожен ректор мав собі роботу. Це більше за все обурює».

«БЕЗ ПІДТРИМКИ РЕФОРМИ БУДЕ НУЛЬОВА МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ»

Разом з тим ще є трохи часу, щоб підготуватися до нушівського пілотного 5-го класу. На це навіть закладають кошти в бюджеті-2021 — запланована субвенція «Нова українська школа» в сумі 1,4 млрд грн. Головне — все своєчасно та якісно організувати.

«На мою думку, ще нічого не втрачено і нічого катастрофічного не трапилося. Немає ще критичного розриву, що втратили знання дітей, — вважає Оксана Макаренко. —  Проб’ються ті, хто має хороших вчителів, підтримку батьків, які вкладають у освіту дітей. Молодша школа таки завершить реформу, це не погіршить стан освіти, це буде добрий фундамент для дітей, які потрапили в цю реформу. Був моніторинг якості освіти, який показав, що знаннєвий компонент у цих дітей не менший, інколи і кращий, але вони додатково гарно почуваються, вміють працювати в групі, мають кращу мотивацію до навчання. Тобто є багато плюсів, які ніяк не спаплюжать дітей. А от чи вдасться реформувати старшу школу, за умови, що новий стандарт уже прийнятий, — це виклик. Учителів треба підготувати з психологічної точки зору, щоб вони могли розвивати підприємливість, фінансову грамотність, інноваційність, навчання через проєктну діяльність, щоб діти отримали сучасні навички, за які потім дорослі люди платять шалені гроші, аби бути затребуваними на ринку праці. Сьогодні важливо всім згуртуватися, щоб на чолі міністерства не було випадкових людей».

Разом з тим чимало шкіл обрали собі ідеали НУШ як основний вектор розвитку. Дехто з педагогів готовий до змін та переформатування навчального процесу і без вказівок зверху. Оксана Макаренко додає, що це інертне бажання, що виникло на старті НУШ, та наскільки цієї інерції вистачить?

«Без підтримки реформи від МОН буде абсолютно нульова мотивація до навчання в дітей, — вважає Ольга Мірошникова. — Ми готові до того, що багато батьків почнуть користуватися альтернативними формами навчання, вони будуть залишати школу через недовіру до цієї системи. Ми ставили це питання на початку року, на що нам відповідали, що вчителі ж повинні все це розуміти. Ми пропонували свої послуги. Здебільшого вчителі молодших класів — це тренери НУШ. Ознайомчі, настановчі сесії ми могли б провести. Частина старшої школи взагалі чекала, що це все скасують. Але ж реформа ніби не скасована. При цьому все лишається дуже невизначеним».