Чесній людині вже й помитися ніде

- Іди ти в баню!
- А ти спершу знайди її...

Із розмови в тролейбусі.

На місці історичних "Галицьких" лазень на вул. Жилянській розмістилася інофірма, лазня поруч з метро "Шулявська" переобладнана у Брокбізнесбанк, а в "Троїцьких" - третій рік ремонт. Якщо коротко, "арифметика наявності лазень" така: з одинадцяти підприємств колишнього Солом'янського лазнево-прального комбінату лишилося тільки одне, а з тридцяти Лисогірського - взагалі жодного.

Щоправда, повідомив "Дню" директор теперішнього ЗАТ "Лисогірка" Віктор Щепковський, від комбінату відокремилися лазні на вулиці Івана Кудрі, Малій Житомирській та комплекс "Тельбін" на Березняках. Це, так звані лазні для простої людини, пояснив Віктор Станіславович. Інші... Утім, усе своєю чергою.

У Центральних торговельних лазнях (торговельні - у цьому випадку, за Далем, означають "всенародні") на Малій Житомирській мені запропонували попаритися в загальному відділені, розрахованому на тридцять осіб. За дві години - 12 гривень. За окрему платню дадуть простирало та віник (березовий або дубовий). Однак прийти порадили наступного дня - сьогодні відкрита парилка лише для чоловіків.

- Є й сауна, - сказав директор підприємства Федір Ромаш. - Проте пускаємо туди далеко не всіх. Зрозумійте мене правильно: в передбаннику знаходиться коштовна відеоапаратура, телевізор. Отже клієнта ми повинні знати в лице.

Федір Федорович все ж наважився показати мені апартаменти сауни, за відвідування котрої, залежно від часу доби, беруть від 90 до 150 гривень за сеанс (2 години) ...Пластикова підлога, кахлі кольору морської хвилі, у басейні вода з перламутровим відливом. Папороть (зовсім як жива), галогенне освітлення. Навіть є "потаємні" двері з виходом у двір - для тих, хто не хоче "світитися" на кінцевій 16 тролейбуса. Сауна розрахована на шість осіб, але замовлення приймуть і для одного. Замість пожовтілого ситцевого простирала дадуть сніжно-біле ворсисте.

Про постійних клієнтів пан Ромаш не розказує. Проте й на часті відвідування поскаржитися не може. В основному лазня укладає договори з інофірмами. Клієнти збираються переважно на "представницькі" зустрічі.

- Нічого "ахового" ви тут не знайдете, - сказав один з банщиків. - Спробуйте краще потрапити в колишні Караваєвські. Там і солярій, і тренажерний зал, і диво-сауна. Один абонемент коштує 500 доларів за місяць.

При вході у фешенебельний комплекс "Київ-Донбас" на площі Льва Толстого я побачила своє відображення на моніторі комп'ютера.

- У нас елітарний клуб, - з прохолодною ввічливістю пояснила дівчина-адміністратор, тим самим підкреслюючи мою непричетність до нього.

Таким же чином відшивали ще в трьох приватних саунах, телефони якихх дав балакучий банщик. Між тим, відвідати недорогу та пристойну лазню в Києві виявилося справою не менш простою. Свій вибір, що танув на очах, зупинила на Солом'янській.

...Відділення парилки, осіб, приблизно, на сорок, було порожнім. До вечора, пояснив директор закладу Олександр Ніколаюк, може з десяток клієнтів і назбирається. А зараз навіщо даремно воду лити? Якщо б мені й не відмовили в такій послузі, я не ризикнула б нею скористатися, бо навіть у пальто почувалася тут незатишно. Стеля та стіни парилки покриті "грибком", бетонна підлога покороблена. Іржаві крани. І сплачуй за все це шість гривень.

- Якщо почнемо облицьовувати стіни кахлями, вона й зовсім упаде, - перехопив мій погляд Олександр Ніколаюк. - Перекриття в нас дерев'яні. Лазня збудована 1936 року.

- А сауна працює?

- Працює, - відповіли мені, але показати відмовилися, посилаючись на тимчасові незручності...