МЕНЮ

«Це виклик не лише для учасників, а також для українського суспільства»

Владислава ШЕВЧЕНКО, фото надано організаторами проекту
15 січня, 2019 - 11:02
Як ветерани бойових дій на сході організували англомовний театр та персональну виставку картин

Цього року на українських шанувальників театру чекає прем’єра вистави «Дванадцята ніч» за п’єсою Вільяма Шекспіра. Її унікальність у тому, що це буде перша ластівка соціального англомовного театру ветеранів та волонтерів АТО.

Ідея його створення належить командиру розвідки взводу окремої розвідроти 95-ї десантно-штурмової бригади Ігорю Касьяну. Ще перебуваючи на сході, ветеран задумувався над проектом, який би зміг допомогти військовим повернутися до повноцінного мирного життя. А вже після повернення з війни Ігор разом з друзями відкрив школу англійської мови. Незабаром Касьян подивився у кінотеатрі «Київ» виставу «Дванадцята ніч» Шекспіра у постановці лондонського Globe Theatre та запалився думкою поставити виставу з ветеранами та волонтерами у ролі акторів.

«Після перегляду з’явилася думка про започаткування ветерансько-волонтерського театру та постановки англійською мовою саме цієї п’єси, — розповідає Ігор Касьян. — Ми хочемо показати своїм прикладом та своєю самосвідомістю, як ветерани і волонтери — люди, які пліч-о-пліч виконували завдання на війні, зможуть так само взаємодіяти у цивільному житті. Вони працюють над виставою, кожного дня вирішуючи нелегкі завдання, поставлені самими перед собою. Це виклик не лише для учасників, а також для українського суспільства. Адже ветеран — це не людина, що може нашкодити. Навпаки, здобувши знання там, на сході, допомагає розвиватися країні».

Ще одним ініціатором став військовий капелан 30-ї бригади Сергій Дмитрієв. А сам проект отримав назву Project «W» — Veterans, Volunteers & William (Shakespeare), або «Ветеранський театр». На кастинг, оголошення про яке розміщували у соцмережах, завітали понад 50 ветеранів, серед яких акторів обирали художній керівник — театральний режисер Ростислав Держипільський та режисер проекту — актор Олексій Гнатковський.

Паралельно з репетиціями учасники продовжують вивчати та удосконалювати англійську мову. Багато акторів вивчали її ще у школі, тому мовні курси та участь у постановці — це можливість відкрити новий творчий світ знань та поспілкуватися із побратимами. «Я вивчав англійську в школі, але на тому рівні вона і залишилася. Сьогодні мої навички значно покращилися. Чудово — змінювати себе та навчатися новому», — зауважив боєць Андрій Ільченко.

Ставити п’єсу Шекспіра засновники вирішили невипадково. Англійський драматург знаний на весь світ як той, хто завжди гостро порушував у своїх трагедіях політичні, соціальні питання та, головне, показував значення народу в боротьбі за свою волю.


КАРТИНА ВОЛОДИМИРА БОЙПРАВА

Щоб підтримати постановку вистави та зібрати кошти, яких не вистачає, учасники Project «W» Veterans, Volunteers and William презентували свої картини, які малювали під керівництвом української художниці Валерії Москвітіної. «Ми зробили 15 гарних робіт. Кожна з них вирізняється або жанром, або матеріалом, яким написана, — зауважує Валерія. — Зокрема, можна побачити пейзажі, натюрморти і навіть змішані жанри. Деякі ветерани приходили зі своїми дітьми. Так, у минулому  році донечка допомагала своєму татові малювати».

Мисткиня вже третій рік поспіль проводить заняття малюванням для військовослужбовців. «Арт-терапія, себто застосування мистецтва для психологічного розвантаження, — актуальне явище для українського суспільства. Адже з кожним роком російської агресії дедалі більше родин стають залученими до цього конфлікту. Це доволі специфічна робота, адже ти працюєш не з дітьми, які хочуть навчитися малювати, а вже з дорослими людьми зі своїм світоглядом. Важливо було творчо підійти до цієї роботи», — пояснює художниця.

Боєць 81-ї аеромобільної бригади Володимир Бойправ пригадує, що до моменту створення своєї картини востаннє брав пензлика ще в 15 років. Він зазначає, що після війни саме через творчість зумів відкрити у собі натхнення до нового життя. «Спочатку було важко. Так завжди в кожної людини, коли починаєш робити щось нове. Але головне — почати, — ділиться враженнями військовослужбовець та додає: — На моїй картині зображене море, яке для мене, мабуть, означає відкритий простір. Не залишатися на місці, а рухатися та йти уперед за течією. А корабель у морі — це як не стояти на одному березі».

Одним із гостей виставки став Олександр Терещенко, народний герой України, легендарний кіборг, гранатометник 79-ї бригади, який 15 жовтня 2014 року, рятуючи своїх побратимів, відкинув ворожу гранату, та зазнав тяжких поранень. «З одного боку, війна — жорстока річ, а з іншого — відправна точка. Дуже важливо, що хлопці шукають себе і мають нагоду розкритися у найрізноманітніших сферах», — зазначає Терещенко.

Виставка триватиме місяць. За кожну картину ветеранів та волонтерів просять від тисячі гривень. «Кошти, зароблені протягом експозиції виставки, від продажу картин будуть повністю спрямовані на підготовку до майбутньої прем’єри», — розповідає співорганізаторка виставки Олександра Ашрапова.

Наразі вистава на стадії репетицій. Ветерани ще повинні відпрацювати деякі сцени та удосконалити вимову. Часу для цього залишилося вже не так багато. «Ми постійно рухаємося, — наголошує Ігор Касьян і додає: — Щотижня в нас відбувається дві репетиції, бо для хлопців це не основний вид діяльності. Усі вони працюють та мають своє життя, але ми займаємося вечорами та у вихідні, присвячуючи цьому увесь вільний час».

Уже у травні 2019-го року театр презентує «Дванадцяту ніч» у сучасній обробці. Кошти хочуть спрямувати на підтримку активних підлітків, а саме соціально-культурних проектів, які відповідають викликам сучасного суспільства, авторами яких є діти віком 15—17 років. На цьому театр не збирається зупинятися, адже після прем’єри очікуються гастрольні покази в Україні й за кордоном. Ветеранський театр уже чекають у Польщі, Литві та у Лондоні, де була поставлена п’єса-натхненниця ветеранського проекту.