МЕНЮ

Буковинський меридіан

Олександра КЛЬОСОВА
12 вересня, 2019 - 16:30
Чим відзначився ювілейний Х Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz

Ми всі маємо не один десяток причин, аби не відвідати Чернівці на початку вересня. І в кожного ті причини свої. Хтось, піддавшись спокусі безвізу, щойно повернувся з відпустки й досі продовжує постити до соцмереж фотографії кави з круасаном на тлі Ейфелевої вежі. Хтось не цікавиться поезією, і для нього імена Пауля Целана, Сергія Жадана та Юрія Іздрика нічого не означають. А для когось, хто б навіть зачитувався творами сучасних українських письменників і поетів, набагато важливішою є вереснева подорож до Львова на масштабний культурний фестиваль Book Forum, де можливостей взяти автографи в улюблених літераторів будуть десятки.

Однак, якщо таки відкинути всі причини «проти» і опинитися у Чернівцях у перший тиждень осені, є ризик закохатися в поезії Целана, Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz та й у саме місто.

ТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ КРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Минулої п’ятниці в мармуровій залі одного з найкрасивіших вишів України, що входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО, відбулося офіційне відкриття Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz. Оркестр, розкішна локація, усміхнені обличчя організаторів, повна зала людей, поважні гості й купа преси — все це натякало: у Чернівцях свято. І справді, цього року фестиваль Meridian Czernowitz відзначав свій ювілей. Уже вдесяте іноземні поети та українські митці збираються в столиці Буковини задля культурного діалогу і відродження справжньої історичної пам’яті.

Десять років — це мало чи багато? Очевидно, для нестоличного літературного фестивалю в Україні дуже багато, адже, на жаль, велика кількість подібних ініціатив у нашій країні помирають у зародку або ж протягом перших років існування. Відомий письменник та поет Сергій Жадан у святковій промові влучно зауважив: «Шлях українського культурного менеджера — це шлях Енея: пекло надто близько, кінцеву мету подорожі мало хто пам’ятає. А попри те, «Меридіанові» вже десять років. Для культурної ініціативи, тим більше такої амбітної, термін справді серйозний».

«Меридіан» починався у зовсім іншій країні, за зовсім інших обставин. Натомість останні шість років фестиваль відбувається в країні, що перебуває у стані війни. Усі ці шість років, від самого початку російської агресії, в культурних, скажімо так, колах час від часу виникає це запитання: наскільки загалом є доречними всі ці культурні ініціативи в умовах війни, в умовах тієї ненормальності більшості зв’язків та ситуацій, що виникають унаслідок війни? Мені здається, нині, з дистанції цих шести років, можна поставити самим собі дещо інше запитання: чим було б наповнене наше інформаційне поле ці шість років, із чого б складався наш культурний простір без літературних і театральних фестивалів, без книжкових ярмарків і конференцій? І чи не свідчила б їхня відсутність про цілковиту й передчасну капітуляцію. Питання риторичне, знаю, але все одно дозволю собі його поставити. Культура не є синонімом аполітичності. Література не конче мусить розважати. Поезія може говорити про час та історію куди переконливіше за політиків», — додав Жадан.

Поетичний фестиваль Meridian Czernowitz створювався з метою повернення Чернівців на культурну мапу Європи. Утім, за десять років свого існування організатори та учасники фестивалю зробили значно більше — вони сприяли творенню позитивного іміджу нашої країни в світі, навіть в умовах війни.

Перший секретар Посольства Австрії в Києві Флоріан Кольфюрст зазначив: «Я хочу приєднатися до думки тих людей, які вважають, що Україна, попри всі виклики, а можливо, навіть наперекір цим викликам і завдяки їм також, належить до найбільш культурно динамічних країн Європи».  Користуючись нагодою, пан Кольфюрст нагородив президента корпорації Meridian Czernowitz Святослава Померанцева австрійською почесною відзнакою «За науку і мистецтво», яку свого часу отримували політик Вацлав Гавел та співак Френк Сінатра.

ПОЕТИЧНЕ БАГАТОГОЛОССЯ

Традиційно Meridian Czernowitz триває три дні, але цього року організатори створили чотириденну ювілейну програму. Більше презентацій, більше поетичних читань, більше дискусій і, відповідно, більше сюрпризів чекало на гостей з усієї України та Європи. Здається, на фестивалі будь-хто міг знайти подію собі до смаку.

Спраглі до поезії мали можливість познайомитися ближче з творчістю іноземних літераторів і посмакувати численними поетичними читаннями улюблених українських поетів — Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Катерини Калитко, Юрія Іздрика, Ігоря Померанцева, Тетяни Милимко та інших. А особливістю фестивалю були так звані паради поетів-учасників, де представники різних країн читали вірші рідними мовами, які для зручності слухачів супроводжувалися синхронним перекладом.

«Вірші у цьому місті писали різними мовами: івритом, ідишем, німецькою, російською, румунською, українською. Ця поліфонія, багатоголосся і багатомовність у Чернівцях сьогодні, в ХХІ столітті, знову стають можливими впродовж чотирьох вересневих днів під час Meridian Czernowitz. Концепція цих заходів — власне парад наших зірок, наших поетів та поетес, які беруть участь у нашому фестивалі з різних країн. Сьогодні це Німеччина, Австрія, Швейцарія, Ізраїль та Україна», — підкреслила директорка фестивалю Євгенія Лопата.

КЛУБ, КОСТЕЛ І НОН-ФІКШН ВІД ЛЮБКИ

Окрім поетичних вечорів, фестиваль пропонував своїм відвідувачам дев’ять презентацій книжок, серед яких була й новинка від Андрія Любки. Письменник представив читачам свою вже десяту книжку, але перший нон-фікшн під назвою «У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються і не закінчуються Балкани» — приватний щоденник подорожей до популярних місць та Богом забутих, але, сподіваємося, не менш цікавих провінцій.

До того ж в рамках Meridian Czernowitz відбулася ще одна прем’єра, на цей раз уже музична. У місцевому клубі «Жадан і Собаки» вперше зіграли хіти з нового альбому «Мадонна» (який сам Жадан називає найкращим з усіх попередніх) для всіх поціновувачів українського ска-панку і тих, хто витримав другий насичений день фестивалю та не обмежився лише літературними заходами.

Прикро було б не згадати медіа-виставу «Альберт, або найвища форма страти», створену за однойменним оповіданням Юрія Андруховича, що, певною мірою, стала кульмінацією фестивалю (принаймні якщо основним критерієм є кількість присутніх). «Альберт» — це поєднання літератури, графіки, музичного супроводу і театрального мистецтва. Здавалося б, що може зробити таку подію ще оригінальнішою? Виявилося, локація, адже в один із фестивальних вечорів величезний натовп зібрався біля неоготичного костелу і в парку, що біля нього. Так, замість, скажімо, Чернівецького музично-драматичного театру вистава проходила в костелі Пречистого Серця Ісуса — одного з найзнаменитіших архітектурних шедеврів Чернівців. За радянських часів костел зазнав жахливих руйнувань, тому зараз перебуває на реконструкції. Але хочеться вірити, що організатори обрали цю локацію не випадково, бо ж входом на виставу слугувала благодійна пожертва на реставрацію святині. Ось так у Чернівцях вдало вміють поєднувати приємне з корисним, історію з сучасністю, храми і постмодерн.

ВІЧНІСТЬ ПАУЛЯ ЦЕЛАНА

Минулого року стартував трирічний літературний міжнародний проект «Пауль Целан 100», який реалізовується Meridian Czernowitz, Літературним целанівським центром та німецькою спілкою Freie Ukraine Braunschweig e.V.

Як зрозуміло з назви, проект тісно пов’язаний із життям та творчістю класика австрійської літератури, уродженця Чернівців — Пауля Целана. Основним завданням проекту є популяризація серед українців імені найвизначнішого австрійського поета ХХ століття, але ще один важливий його компонент — поглиблення співпраці України та Німеччини.

«Ми — фестиваль, який має дружину. Ця дружина — німецька культура, і ми їй не зраджуємо, як каже наш президент фестивалю Святослав Померанцев», — розповіла Євгенія Лопата. Директорка фестивалю додала: «Пауль Целан для наших закордонних гостей є однією з тих причин, чому вони приїздять у це місто, поруч із тим, аби побачити сучасних поетів».

Звісно, цьогорічний Meridian Czernowitz неможливо було б уявити без заходів, присвячених німецькомовному поету. На третій день фестивалю у дворі будинку Пауля Целана відбулися поетичні читання його віршів німецькою та українською і дискусія на тему «Пауль Целан 100. Меридіан великого майстра німецької мови: Чернівці — Париж — Вічність», учасниками якої були Андрій Любка, Ігор Померанцев, Петро Рихло та Ута Акерманн. Літератори відзначили особливу актуальність віршів поета для нас сьогодні, попри те, що вони були написані у минулому столітті. А організатори пообіцяли в 2020 році влаштувати масштабні заходи з нагоди сторіччя Пауля Целана.

«Щось не дає Меридіанові перерватися, зникнути, розчинитися в часі й просторі. Можливо, добрий дух Целана, можливо — причетність до нього такої кількості фантастичних людей, яким є що сказати і про минуле, і про майбутнє», — ніби підсумував Сергій Жадан.

Після завершення фестивалю стає зрозумілим: ми всі маємо не один десяток причин, аби відвідати Чернівці на початку вересня наступного року. І найголовніше, як сказала Ірена Карпа під час презентації своєї нової книжки «Добрі новини з Аральського моря», кава в столиці Буковини значно смачніша, ніж паризька. Хоч би і з круасанами.

Фото надані організаторами фестивалю