МЕНЮ

«Антивірусна броня»

Інна ЛИХОВИД, «День»
26 травня, 2020 - 19:04
«Якщо дбати про власну безпеку, можна уникнути COVID-19 навіть у епіцентрі епідемії» — український медик після візиту в Італію

Гліб БІТЮКОВ, медичний брат відділення реанімації та інтенсивної терапії Київської міської клінічної лікарні №17, разом з двадцятьма українськими колегами провів у італійській провінції Марке майже три тижні. В цьому регіоні зафіксована найбільша кількість інфікованих на коронавірус. Жоден із наших медиків, на щастя, не захворів. Про це свідчать результати тестів, зроблених у Італії та після завершення обсервації в Україні. Та й загалом рівень захворюваності медиків у Італії значно нижчий, ніж в Україні, усього 7% проти наших 20%.

«Якщо дбати про власну безпеку, можна не захворіти,  перебуваючи навіть у епіцентрі епідемії», — резюмує він. Своїми враженнями від побаченого медик поділився нещодавно під час вебінару, організованого Центром протидії корупції.

«ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛУ — ЦЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КОЖНОГО ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ»

Передусім слухачів онлайн-зустрічі цікавило, як же італійські медики захищають себе від вірусу під час тісних контактів із хворими пацієнтами? До переліку засобів індивідуального захисту не входить нічого екстраординарного, чого б не було в Україні. Це гумові багаторазові капці, які можна дезінфікувати, одноразові бахіли, звичайна уніформа медика, одноразовий халат із целюлози чи тканини, одноразові рукавички та одноразова маска з високим ступенем захисту, за рекомендаціями світових організацій це маски N95/FFP2/FFP3. Приміром, цифра 95 означає, що маска на 95% захищає людину від усіх частинок, що є в повітрі.

«Щодо костюмів, то вони мають бути обов’язково з довгими рукавами, — додає медик. — У Італії ми використовували два типи одноразових халатів: целюлозний або тканинний. У реанімаціях обов’язково мають костюми біологічного захисту, оскільки вони водонепроникні і не пропускають заражені рідини. Окуляри та захисний щиток, які також можна продезінфікувати і використовувати багаторазово, потрібно застосовувати там, де це необхідно, тобто при проведенні аерозоль-генеруючих процедур, а це реанімація, відділення інтенсивної терапії тощо. Що не підходить для лікарів, то це тришарова хірургічна маска, оскільки залишає багато місця, через яке може проникнути повітря з інфекцією. Натомість їх повинні мати всі пацієнти, щоб захистити медперсонал від краплин з вірусом. Також не підходять самостійно виготовлені засоби захисту — це годиться лише для пацієнтів».

«Чому в нас такий високий показник захворюваності коронавірусом серед лікарів? Проблеми дві: нестача засобів індивідуального захисту та недбалість самих медичних працівників під час їхнього використання, — продовжив медик. — Спочатку в нас не було засобів захисту взагалі, нині ситуація трохи краща. Але з досвіду колег бачу халатність медперсоналу, коли вдягати маски та халати не хочуть, бо це фізично важко».

Про нехтування правилами особистої безпеки раніше «Дню» зазначав керівник Асоціації «Служба організації інфекційного контролю» Юрій Леонов. Експерт наголошував, що держава мусить проводити роз’яснювальну роботу з медперсоналом, оскільки наявність засобів захисту ще не гарантує, що всі працівники лікарні будуть ними користуватися.

На думку Гліба Бітюкова, кожна лікарня може на власному рівні розв’язати проблему з безпекою персоналу, не чекаючи на вказівки зверху. «На локальному рівні можна продумати рівні захисту персоналу, базуючись на маршруті пацієнта: скільки відділень можна організувати в медустанові, які маніпуляції і де саме відбуватимуться, який для цих маніпуляцій потрібний захист. Розробити такий протокол та захистити персонал — відповідальність кожного головного лікаря».

СКАНДАЛ ЧЕРЕЗ КОСТЮМИ ЗАХИСТУ

Тим часом наші медики продовжують нарікати на відсутність засобів індивідуального захисту. А через вибір захисних костюмів розгорівся скандал між Міністерством охорони здоров’я та ДП «Медичні закупівлі». В Мінздоров’я наполягають на закупівлі костюмів біологічного захисту, щоб надійніше захищати медперсонал. Якщо цей аргумент ще можна взяти до уваги, то ціна спецодягу обурила громадськість.

Нагадаємо, в середині квітня ДП «Медичні закупівлі» оголосило тендер на придбання 90 тисяч костюмів біологічного захисту. Договір збиралися підписати з українським виробником — ТОВ «Текстиль-контакт». Один костюм вартував 245 гривень, загальна сума закупівлі становила 22 мільйони гривень. Однак у МОЗ скасували тендер власного підприємства і змінили вимоги до костюмів так, що український виробник більше не міг претендувати на перемогу в тендері. До речі, ТОВ «Текстиль-контакт» працює на ринку 17 років, спеціалізується на виробництві та торгівлі робочого та іншого верхнього одягу.

За кілька днів після скасування тендеру МОЗ вирішило укласти без конкурсних торгів угоду на постачання костюмів від ТОВ «Меддів». Для порівняння — компанія існує один рік, а основний вид діяльності — оптова торгівля фармацевтичними товарами. Ціна закупівлі вже сягнула 34,8 мільйона гривень. Це на 40% більше, ніж закупівля від держпідприємства. 

«Немає жодного завищення, бо порівнюють костюми біологічного захисту від вірусних агентів із костюмом, який має назву «робочий одяг», тобто це костюм маляра або костюм, який використовується в роздрібній торгівлі, — пояснював Максим Степанов у ефірі одного з українських телеканалів. — Інформація про завищені ціни — це банальна маніпуляція, яка не має нічого спільного з реальністю».

Але де ж тоді костюми? До 1   травня товариство зобов’язувалося поставити 70 тисяч комплектів в українські лікарні. Як повідомляє голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський, лише 18 травня МОЗ перерахувало частину суми ТОВ «Меддів». Тобто час постачання знову відкладається. Між тим, через скандал із захисним одягом партія «Голос» ініціювала збір підписів за звільнення Максима Степанова.

Незважаючи на те що в Україні поступово послаблюють карантинні обмеження, коронавірус нікуди не подівся. Захист медичного персоналу залишається найважливішим пріоритетом. І для політичних ігор зараз невдалий час.

P.S.

Тим часом Володимир Зеленський заявив, що триматиме на особистому контролі закупівлі засобів індивідуального захисту. За його словами, медикам бракує одноразових халатів (у наявності лише 16% від потреби), одноразових захисних окулярів і щитків (їх лише 4%) і костюмів біозахисту (51%). В Офісі Президента здивовані, звідки МОЗ бере цифри про забезпеченість медзакладів засобами захисту на 70%. Також Служба безпеки України відкрила кримінальні провадження проти шести компаній, котрі постачали товари поганої якості або не надавали їх взагалі.