Антинаукова журналістика

Розробки українських науковців рідко обговорюють у медіа — ця тема абсолютно програє порваним піджакам політиків, весільній сукні якоїсь «зірки» шоу-бізнесу або розлученню Пітта і Джолі. Несподівано вчені опинились у центрі «жовтого» скандалу. Сюжет «Закритий клуб Академії наук» у програмі «ТСН. Тиждень» від 12 березня викликав великий резонанс. Відео тривалістю 11 хвилин майже повністю присвячено злочинам, які начебто відбуваються на території Інституту молекулярної біології та генетики НАН України. За тиждень на сайті ІМБГ з’явилося спростування на семи сторінках. Детальне, по пунктах. Але прочитає його значно менше людей, ніж тих, хто подивився сюжет на «1+1». Днями керівництво Інституту провело прес-конференцію, в якій взяли участь і представники інших установ Національної академії наук. Вийшло часом сумно, часом смішно.

Сюжет на «Плюсах» має передісторію. У січні цього року у «ТСН. Тиждень» показали сюжет «Міс доктор наук» про провідного наукового співробітника Інституту Ольгу Броварець. На YouTube відео називається «Відкриття наймолодшої в Україні доктора наук дає надію на одужання від раку», і на цьому — основний акцент у матеріалі. Сюжет отримав шалений розголос. Здається, це добре: про українську науку говорять багато людей, і говорять добре. Тисячі захоплених постів і лайків у соцмережах — і... тисячі людей, які отримали надію, що їм або їхнім близьким допоможуть вилікуватися від смертельних недуг. До Інституту почали звертатися фахівці з різних регіонів країни, які зацікавилися відкриттям, родичі онкохворих. Але... Вчені згодні, що робота Ольги Броварець виконана на високому рівні, але до лікування раку вона не має стосунку, це суто теоретичні розрахунки. Проте через спотворення журналістами інформації, прагнення зробити сенсацію (ну, навіщо людям якісь там наукові відкриття, якщо це не «лікує рак», «претендує на Нобеля» тощо?) чимало людей отримали хибну надію.

Отже, 7 лютого в ІМБГ відбулася наукова конференція, де Ольга Броварець виступила з доповіддю щодо своєї роботи, її обговорили вчені з різних установ. Висновки — ті, про які зазначено: робота якісна, але її результати в лікуванні онкології не допоможуть. Інформацію довели до команди ТСН. Науковців звинуватили в заздрості. Про обманутих онкохворих забулося. Журналісти відреагували доволі специфічно: згаданим «викривальним» сюжетом про господарські справи установи.

Одразу про найболючіше — Інституту закидають, що він покриває людину, звинувачувану у вбивстві. Йдеться про головного інженера ІМБГ. Півроку тому чоловік, який працював на підприємстві, що орендує територію в Інституті, ремонтував приватну машину, використовуючи джерело енергії ІМБГ. Головний інженер, якому це не сподобалося, вдарив того по голові. Чоловік упав, вдарився головою об асфальт, потрапив до лікарні й за кілька днів помер. У сюжеті ТСН зазначено, що адміністрація установи підтримує інженера, зберігає за ним посаду, попри домашній арешт (з 22.00 до 7.00). Ганна Єльська, академік НАН України, директор ІМБГ, відповіла на ці закиди під час прес-конференції: «Як відбувалися події — не беруся сказати, цим займається слідство. Дирекція прийняла рішення, яке базується на міжнародних правових принципах презумпції невинуватості. Відсторонити від діяльності або звільнити людину ми можемо тільки на підставі рішення та вимоги слідчого судді. Інститут не має права втручатися у слідство, має займати нейтральну позицію, доки не буде вироку суду». Перше судове засідання у справі має відбутися 30 березня. Після розголосу хочеться вірити у справедливий суд — тепер суспільство це контролюватиме.

Інші закиди журналістів до Інституту радше смішні, деякі стали інтернет-мемами. Наприклад, лаваші, що випікають на території ІМБГ. У сюжеті згадується, що головний заробіток установи — оренда. Журналістка з осудом говорить про лаваші, які випікають на його території, верстати і сирки інших орендарів. «Коли все закінчиться — думаю, Україна вийде з цієї кризи і наука почне розвиватися, — ми в Інституті поставимо монумент цьому лавашу, — іронізує Ганна Єльська. — Тому що тільки завдяки йому Інститут існує, з коштів за оренду ми платимо за енергію та опалення».

Журналістка також бере коментар у колишньої співробітниці Інституту — та говорить із закритим обличчям, розповідає про страшні фінансові зловживання в установі. Наприклад, про відмивання коштів, наданих бюджетом на капітальний ремонт. На це Ганна Єльська зауважує, що держава надає гроші лише на зарплату, і то не повністю. Через це співробітники багатьох Інститутів НАН мусять працювати неповний робочий день — про що, до речі, вчені часто згадують на протестах із вимогою збільшити фінансування науки.

У спростуванні від Інституту є чимало інших пунктів: щодо ремонту туалетів, «мертвих душ», оренди теплиці тощо. Навіть стосовно дискутованої теми віку українських вчених: в Інституті молекулярної біології та генетики наймолодший середній вік науковців — 43 роки, і найбільший відсоток молодих учених — 30%. А ще є лист від Єгора Васецького, який працює у французькому Інституті онкології Гюстава Руссі. Його коментар у сюжеті ТСН використали, щоб показати некоректну поведінку Інституту в межах міжнародного проекту COMBIOM. Єгор Васецький звертається до гендиректора «1+1 Медіа» Олександра Ткаченка з тим, що йому не надали матеріалу для перевірки до виходу в ефір, як обіцяли. Вчений шокований тим, що інтерв’ю сусідує з кримінальною хронікою та іншими сюжетами, які не стосуються науки, факти містять неточності.

«Я б із великим задоволенням розповіла про формування персоналізованої біомедицини в Україні і внесок, який Інститут робить у її розвиток. Про нові ДНК тест-системи, біосенсорику, стовбурові клітини та їхнє використання. Але повинна говорити про те, скільки коштує ремонт туалету, чи варто випікати лаваші й як відмивати гроші, яких ви в очі не бачили, — зауважує Ганна Єльська — Ми не збирали б цю прес-конференцію, якби йшлося лише про імідж нашого інституту і моє особисте реноме. Інститут знають у країні та світі, нам немає в чому виправдовуватися. Але йдеться про «наїзд» на науку. Уявіть пересічного громадянина, який дивиться цю програму: «О, вони весь час плачуться, що їм не додають коштів, а насправді нічого не роблять і розкрадають гроші». Це свідомий обман суспільства».

Вчені, не розбалувані увагою медіа, під час події говорили й про інші проблеми: реформу науки, що гальмується урядовцями, відсутність наукової журналістики і про необхідність діалогу. Олександра Антонюк, доктор фізико-математичних наук, заступник директора Інституту математики НАН України, переконана: «Якщо зараз не розмовлятимемо з суспільством про те, як можна робити науку, нівелюватимемо значимість науковця, боюся, що у нас не буде майбутнього».

Науковці не завжди можуть розповісти про свої відкриття, щоб було зрозуміло для загалу. Проте це може зробити журналіст. Звісно, це непросто, до того ж, треба оперувати не тільки «сенсаціями». Але оскільки наука відіграє неабияку роль у нашому житті, ми постійно користуємося її досягненнями — скажімо, я, пишучи цей текст, і ви, його читаючи, — це не може бути нецікаво. І плюс ситуація, що склалась, — вона може стати поштовхом до фахових розмов про науку, про її справжні проблеми та досягнення.

ДО РЕЧІ

«Ми раді, що сюжети про проблеми НАН створили дискусію»

«День» звернувся до телеканала «1+1», щоб дізнатися про його реакцію на відповідь Інституту молекулярної біології та генетики НАН України щодо сюжету «Закритий клуб Академії наук». Наводимо текст відповіді, отриманої від прес-служби каналу: «Серед завдань, які ми ставимо перед новинами, — інформувати глядача і створювати можливості для публічної дискусії. Ми раді, що сюжети про проблеми Національної академії наук таку дискусію вже створили. Разом з тим вони показали низку проблем, які, на нашу думку, потребують детального обговорення і залучення різних учасників до дискусії. Тому ТСН виступає ініціатором публічного обговорення перспектив розвитку сучасної української науки і запрошує представників Національної академії наук України, перш за все, до круглого столу для конструктивного обговорення ситуації. Ми також запрошуємо долучитися до дискусії представників Міністерства науки та освіти України. Офіційні запрошення будуть надіслані до кінця тижня».