Як відкрити для туристів Полтаву далі вулиці Соборності?

Родзинкою пішохідних екскурсій містом стали «вкраплення» старих фотографій

Усі звикли бачити Полтаву переважно містом однієї вулиці. Пам’ятки, які згадують гості, та й самі містяни, ототожнюють з обласним центром — це Орел (монумент Слави) та Біла альтанка. Над питанням, як відкрити для туристів Полтаву далі вулиці Соборності, задумалися автори проєкту «Стара Полтава».

ЯК УСЕ ПОЧАЛОСЯ

Засновником проєкту став журналіст телеканалу «Лтава» (нині UA: Полтава) Ігор Ізотов. Про перші поштовхи до створення цього продукту він розповідає так: «Починалося все зі старих касет на телеканалі «Лтава». У підвалі зберігаються архівні відео Полтави 60 — 70-х років минулого сторіччя. Мене це зацікавило, адже розумів, що на плівці можна знайти багато чого корисного і, можливо, вагомого для історії. Щоб оцифрувати одну таку плівку, потрібно везти її в лабораторію, яка є лише в Києві. Згодом подумав, що було б непогано створити своєрідну краудфандингову платформу, де люди збирали б кошти, а ми могли за рахунок цього робити такі відео публічними».

Після місяців вагань Ігор створив публічну сторінку в соціальних мережах — спочатку у Facebook, згодом у Instagram та Telegram.

«Там ми почали публікувати старі світлини нашого міста, які вдалося знайти в обласному архіві. Сторінка жила своїм життям у соцмережах, а у нас виникло багато нових ідей. І посприяли цьому наші підписники, які ставили чимало запитань стосовно історії міста. Невдовзі з’явилася думка, що було б непогано проводити пішохідні екскурсії», — зазначив Ізотов.

Перед запуском екскурсій автор проєкту зрозумів, що важко самотужки втілювати все це в життя, тому консультувався з колегами, зокрема з архітектором Артуром Арояном.

«Артуру ідея дуже сподобалася. Я пропонував йому долучитися до проєкту, проте він порадив звернутися до Марини Буланої, котра була випускницею школи гідів, у якій він викладав. Ми зустрілися з нею, обговорили всі деталі й почали працювати над створенням нашої першої екскурсії для містян. Стартували вже серед сезону, це був липень минулого року», — говорить Ігор Ізотов.

Від самого початку ініціатори проєкту вирішили робити саме пішохідні екскурсії, а їх родзинкою стали «вкраплення» старих фотографій:

«Оскільки наш паблік був із фотографіями, ми вирішили під час екскурсії демонструвати старі світлини об’єктів, які роздрукували в гарній якості. Особливо актуальними стали фото тих споруд, які ще сто років тому були у місті, але, на жаль, не достояли до наших днів. Люди мають можливість порівняти, як все було колись і який вигляд Полтава має зараз. Обирали маршрут недовго — це вулиця Соборності, якою найчастіше прогулюються містяни і сюди насамперед ідуть гості нашого міста. Та й цікавих об’єктів на ній чимало, причому таких, повз які полтавці проходять ледь не щодня, але не знають історії цих пам’яток. Щоб підготувати одну екскурсію, нам довелося витратити щонайменше місяць».

Оскільки фотопроєкт уже набрав популярності, то запускати маршрут було легше. Щоправда, на екскурсіях більшість — це полтавці.

ЯК ВИНИКЛИ НОВІ МАРШРУТИ

«Ми вже мали свою аудиторію, яка йшла на перші екскурсії. А далі вони переказували друзям, знайомим, і ті також приходили на прогулянку Полтавою разом із нами. Згодом нас почали просити, щоб ми  розробили нові маршрути. Тож за місяць виникла ідея провести екскурсію колишнім Полтавським міським садом (зараз парк «Перемога»). Зв’язалися з керівництвом парку, яке також було зацікавлено в подібному турі. А восени, перед зимовою паузою, ми спробували провести нічну екскурсію», — розповів творець проєкту.


БУДИНОК ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА У СТИЛІ КЛАСИЦИЗМУ (ЗАХІДНИЙ СЕКТОР КРУГЛОЇ ПЛОЩІ)

Аудиторія була дуже різноманітною — від старожилів до молоді, від людей, які ставлять неординарні запитання, до людей, які ще й самі можуть розповісти історії, пов’язані з містом. «Дехто навіть про Лютеранську кірху, яка розташовувалася на місці студентського парку біля педагогічного університету, не знає, а хтось приходить із певним рівнем. Під час екскурсії ми намагаємося дати відповіді на запитання, які цікавлять містян. А ще розказати про пам’ятку не шаблонну історію з «Вікіпедії», а щось глибше, цікавіше. Коли робили нічну екскурсію, то намагалися взяти об’єкти, які не потрапляють до класичних туристичних маршрутів. Ми виділили найцікавіші, нанесли їх на мапу. Потім накреслили короткий маршрут, який охопив якомога більше пам’яток: це будинок генерал-губернатора у стилі класицизму (західний сектор Круглої площі), особняк Самуїла Когана (вулиця Котляревського), будинок Самойловича (ріг вулиць Європейської та Пушкіна), Будинок Земської бібліотеки (нині Державний архів Полтавської області) тощо. Як виявилося, у центральній частині міста чимало будівель, що пов’язані з єврейським життям міста, де були оселі підприємців», — зазначив Ігор.

ДИВУВАТИСЯ Є ЧОМУ

Про деякі історичні факти з життя міста і самі автори «Старої Полтави» дізналися нещодавно. Говорять, дивуватися є чому, так само, як і проводити паралель між містом столітньої давнини і теперішнім. «Я дуже люблю порівнювати місто, зіставляючи світлини різних років. Це найкраще дає зрозуміти, настільки все змінилося за певний проміжок часу. Велика подяка і нашим підписникам, які діляться з нами фотографіями із власного домашнього архіву», — каже ініціатор проекту.

Історії, які вдалося дізнатися авторам проєкту, не менш вражаючі. «Одна з останніх історій, котра мене зачепила, це те, що доріжку вздовж парку, де знаходиться могила Івана Котляревського (раніше це було міське кладовище), вимостили цеглою з церкви, що була на цьому місці (зараз ця цегла місцями проглядається крізь асфальтове покриття). Ще згадав цікавинку, пов’язану з вище згаданим кладовищем: бруківку, якою встелена вулиця Соборності, брали теж із цього кладовища, щоправда, не з церкви, а з надгробків. На деяких каменях досі можна знайти фрагменти написів», — поділився Ігор Ізотов.

Поки «Стара Полтава» працює лише для місцевої аудиторії. Хоча деякі екскурсійні групи бувають і з інших міст чи навіть країн.

«Люди, які йдуть до нас на екскурсії, переважно полтавці. Можливо, це зумовлено тією аудиторією, яку ми згуртували у соціальних мережах. Зважаючи на таку реакцію, мені здається, що туристичний потенціал у міста чималий. Його можна зробити привабливим для гостей, оскільки у нас є багато цікавих пам’яток, музеїв. Мене найбільше радує, як розвивається Полтавський музей дальньої авіації (з 2016 року — Музей важкої бомбардувальної авіації, філія Національного військово-історичного музею України. — Авт.). Туди приїздить багато туристів, щоб побачити унікальні експонати, котрі розташовані просто неба. У них з’являється нова техніка. Прикро, що деякі музеї сидять і нічого не роблять, а за тиждень мають умовно п’ять відвідувачів», — аналізує Ігор Ізотов.

До настання теплої погоди «Стара Полтава» пішохідні екскурсії призупинила. Сьогодні організатори працюють над удосконаленням маршрутів, що вже є, і розробляють нові.

«Зараз ми займаємося переважно плануванням, шукаємо можливості для створення маршрутів. Але це не все. Хочу анонсувати: ми плануємо зробити серію подкастів (подкаст — цифровий медіафайл, що розповсюджується інтернетом для відтворення на персональних комп’ютерах. — Авт.). Спочатку хочемо створити щонайменше 10 випусків, і вони будуть історичні, науково-популярні. Плануємо запрошувати цікавих людей із Дослідного поля (до речі, теж об’єкт недооцінений), обсерваторії чи археологів. Будемо говорити з ними на різні теми, разом шукати відповіді на запитання, що цікавлять полтавців. Зараз ми вже зробили сценарій-схему, за яким працюватимемо. Думаю, вже у лютому вийде перший подкаст. Мріємо розворушити нашу обсерваторію (Полтавська гравіметрична обсерваторія. — Авт.). А вже з квітня повернемося до формату вуличних екскурсій. Хоча зима цього року така, що можна було їх і не зупиняти», — підсумовує Ігор Ізотов.